Американські розробники представили проект революційного винищувача шостого покоління зі штучним інтелектом

Новий малопомітний винищувач ВПС США привернув увагу аналітиків авіаційної галузі. У короткому фрагменті з рекламного відео за 11 квітня зображено невідому модель літака який може бути демонстратором технологій з програми NGAD (Next Gen­er­a­tion Air Dom­i­nance). Незвичні форми конструкції — вертикальні хвостові поверхні та відсутність переднього горизонтального оперення — породили припущення, що це або ранній прототип Lock­heed Mar­tin, або концепт Boe­ing, створений винятково для рекламних цілей.

Попри те, що літак може бути нефункціональним макетом, його поява стала приводом для розмов про нову еру повітряної переваги. Країни світу переходять від використання винищувачів п’ятого покоління (як-от F‑22, F‑35, J‑20, Su-57) до розробки систем шостого покоління. Нові проєкти активно ведуться у США, Китаї, Росії, а також у рамках міжнародних коаліцій, зокрема GCAP (Велика Британія, Японія, Італія) і FCAS (Франція, Німеччина, Іспанія).

Шосте покоління винищувачів має розширити межі бойових можливостей. Йдеться про цифрову розробку, відкриту архітектуру для модульного оновлення, глибоку інтеграцію штучного інтелекту, можливість безпілотного керування (option­al­ly manned), віртуальні кабіни з AR/VR-інтерфейсами, адаптивні двигуни та навіть лазерну зброю. Ключовим елементом концепції є «система систем»: взаємодія між пілотованими літаками, дронами, супутниками та наземними системами у єдиній мережі.

Особливу увагу приділено концепції MUM‑T (manned-unmanned team­ing) — спільному виконанню завдань пілотованими винищувачами та безпілотниками. Ці «розумні крилаті напарники» виконуватимуть функції розвідки, електронної боротьби, або навіть ударних платформ, не наражаючи на ризик життя пілота. У багатьох країнах розробка дронів високого класу розглядається як альтернатива участі в дорогих шостогенераційних програмах.

Очікується, що бойова авіація майбутнього буде побудована на принципах глибокої мережевої інтеграції, де кожен літак — лише вузол у складному ланцюгу повітряного, кібер- і космічного доменів. Водночас через високу вартість, такі літаки не вироблятимуться масово, а застосовуватимуться у критично важливих місіях — нейтралізації ППО, управлінні груповими ударами чи стратегічному стримуванні.