Марсохід NASA Curiosity, що працює на Червоній планеті з 2012 року, виявив нові докази того, що Марс у далекому минулому міг бути придатним для життя. Йдеться про мінерал сидерит — карбонат заліза — який було знайдено у високій концентрації в осадових породах усередині кратера Гейла. Ці знахідки свідчать про те, що кілька мільярдів років тому Марс мав тепліший і вологіший клімат з наявністю водойм, повідомляє Reuters.
Сидерит був виявлений у зразках, пробурених у трьох різних точках кратера у 2022−2023 роках. За даними бортового приладу марсохода, вміст цього мінералу у зразках сягав до 10,5%. Його присутність вказує на те, що атмосфера Марса могла бути насиченою вуглекислим газом, який створював парниковий ефект, утримуючи тепло та підтримуючи на поверхні умови, сприятливі для рідкої води.
Науковці давно припускають, що в минулому Марс мав річки, озера й навіть океани. Осадові гірські породи в кратері Гейла, зокрема пісковики й аргіліти, сформувалися приблизно 3,5 мільярда років тому — саме тоді, коли клімат планети був ще здатний підтримувати воду в рідкому стані. Вивчення сидериту дозволяє краще зрозуміти вуглецевий цикл Марса та причини його втрати кліматичної стабільності.
Планетолог Едвін Кайт назвав зміну Марса — з потенційно придатної для життя планети до нинішньої стерильної поверхні — «наймасштабнішою екологічною катастрофою в історії Сонячної системи». На відміну від Землі, де тектоніка плит забезпечує постійний обіг вуглецю, Марс цієї геологічної активності не має, що могло сприяти його охолодженню та втраті атмосфери.