Астронавти розповіли, чим пахне відкритий космос

Попри відсутність запахів у вакуумі космосу, дослідження та досвід астронавтів дозволяють уявити, “чим пахне” космічний простір. Аналіз хімічного складу небесних тіл та спостереження космонавтів створили несподівану картину космічних ароматів.

Астронавти після виходів у відкритий космос описували специфічні запахи на скафандрах: гарячий метал, зварювальні пари, підгоріле м’ясо або порох. Під час місій Apol­lo капсули просочувалися запахом пороху після контакту місячного пилу з киснем. Науковці пояснюють це реакцією атомарного кисню та нестабільних хімічних зв’язків, утворених ударами метеоритів.

Місія Roset­ta Європейського космічного агентства дозволила “відчути” хімічний склад комети 67P. Там зафіксували складний набір запахів: тухлі яйця від сірководню, кінський гній від аміаку, формальдегід, цианід, метанол, оцтовий запах діоксиду сірки та солодкуватий аромат дисульфіду вуглецю.

Аналізи марсіанської атмосфери показують переважання сполук сірки, тому Марс імовірно пахне сірчисто-гнило з легким солодким відтінком. Титан, супутник Сатурна, через багаті вуглеводні, зокрема метан і бензол, ймовірно має запах нафтопродуктів або бензину.

Центр Чумацького Шляху, хмара Sagit­tar­ius B2, містить етилформіат — сполуку, що на Землі дає аромат малини та рому. Проте разом із десятками інших хімікатів, включаючи етиленгліколь, ацетон та сірководень, там утворюється складна та малоприємна суміш.

Космічні “запахи” виявляються далекими від романтичних уявлень — від гару й пороху до тухлих яєць, бензину та різких хімікатів. Ці аромати стають ключем до розуміння хімічного складу планет, комет і галактик.