Астрономи довели, що екзопланети з мертвими зірками можуть бути придатними для життя

Астрономи вважають, що планети навколо білих карликів можуть залишатися придатними для життя, навіть попри те, що їхні зорі — це залишки зірок на фінальній стадії еволюції. Білі карлики утворюються після того, як зоря на кшталт Сонця вичерпує запаси водню, проходить фазу червоного гіганта та втрачає значну частину маси. Залишається щільне ядро розміром із Землю, яке має приблизно половину маси Сонця. У нашій галактиці існує близько 10 мільярдів білих карликів, і ще більше з’явиться в майбутньому.

У 2020 році вперше було виявлено планету, що збереглася на орбіті білого карлика. Відтоді науковці активно досліджують, чи можуть такі світи утримувати океани і чи здатні вони підтримувати життя. У 2025 році вийшло дослідження, яке розглядало, чи можуть планети поблизу білих карликів мати умови для рідкої води. Проблема полягає у близькості зони населеності до зорі: вона розташована у 10–100 разів ближче, ніж у Сонячній системі.

Таке розташування створює ризик сильного приливного нагрівання. Приклади можна побачити в системі Юпітера: внутрішній супутник Іо через гравітаційні збурення нагрівається настільки, що його поверхня вкрита вулканами. Натомість Європа, розташована трохи далі, має підлідний океан. Подібні процеси могли б відбуватися і на планетах біля білих карликів: надлишкове тепло знищить воду, але за помірних умов воно може навіть допомогти її зберегти.

Білі карликові зірки, такі як ця, оточена планетарною туманністю, набагато менші за зірки, подібні до нашого Сонця. Джерело: NASA/R. Cia­r­dul­lo (PSU)/H. Bond (STScI)

Ще одна складність — виживання планети під час фази червоного гіганта. У цей період зоря збільшується в сотні разів, поглинаючи найближчі планети. Для збереження води об’єкти мають перебувати на відстані Юпітера чи далі, а потім поступово мігрувати ближче до білого карлика. Таке переміщення можливе, але воно теж може спричинити втрату поверхневих океанів через нагрів. Якщо ж міграція станеться пізніше, коли білий карлик охолоне, вода може вціліти.

Поки що не знайдено жодної Землеподібної планети у зоні населеності білого карлика, однак нові телескопи, включно з James Webb, здатні підвищити шанси на їхнє виявлення. Успіх таких пошуків значно розширить уявлення про середовища, де може існувати життя, показуючи, що навіть зоряні залишки можуть залишатися перспективними цілями для астробіології.