Астрономи довели, що Меркурій утворився внаслідок масштабної космічної катастрофи

Нове дослідження припускає, що незвичний хімічний склад та структура планети Меркурій можуть бути наслідком ковзного зіткнення з іншою протопланетою у ранній історії Сонячної системи. Це відкриття пропонує альтернативу класичним гіпотезам, які не могли пояснити надто велике і багате на залізо ядро Меркурія — воно становить близько 60% маси планети, що вдвічі більше, ніж в інших кам’янистих тіл, таких як Земля чи Марс.

Моделювання показало, що типовий лобовий удар з великою протопланетою мав би призвести до втрати летючих елементів — таких як сірка, калій чи натрій, — які, однак, були виявлені на поверхні Меркурія за даними місії NASA MESSENGER. Це суперечить теорії про просте зіткнення. Тому вчені висунули нову гіпотезу: зіткнення відбулося під гострим кутом між двома тілами приблизно однакового розміру, що дозволило планеті зберегти частину хімічних елементів, але втратити зовнішній кам’яний шар.

Дослідники з’ясували, що саме кут і швидкість удару визначили подальшу еволюцію Меркурія — від втрати частини мантії до остаточного зміщення планети ближче до Сонця. За словами автора роботи Патріка Франко, така подія сталася не одразу після утворення Сонячної системи, а через десятки мільйонів років, коли внутрішні шари молодих планет уже сформувалися.

Цей сценарій дозволяє пояснити відносну стабільність поверхні Меркурія, яка не зазнала глобального розплавлення, але втратила значну частину маси. Дослідники наголошують, що гігантські зіткнення відіграють ключову роль у формуванні планетарних систем, і подібні «космічні ДТП» можуть бути відповідальними за унікальні властивості інших об'єктів у Сонячній системі.

Таким чином, Меркурій постає не як виняток, а як ще одне підтвердження складного і хаотичного процесу формування планет, де навіть найменші з них зберігають сліди космічних катастроф, що відбувалися мільярди років тому.