Астрономи довели, що повне затемнення Сонця 200 років тому відкрило хімічний елемент позаземного походження

Свіже наукове дослідження міжнародної групи астрономів виявило, що у серпні 1868 року відбулося повне сонячне затемнення, яке простягнулося від Африканського Рогу до Океанії. Цю подію назвали «затемненням короля Сіаму», адже монарх Монгкут, Рама IV, розрахував його з вищою точністю, ніж тодішні французькі астрономи. Французький дослідник П’єр Жансен спостерігав затемнення з індійського міста Гунтур, що тоді перебувало під британською колоніальною владою, і зробив відкриття, яке змінило хімію назавжди.

Відомо, що спектр Сонця, отриманий за допомогою призми чи спектроскопа, демонструє темні лінії — так звані лінії Фраунгофера. У 1859 році Густав Кірхгоф і Роберт Бунзен з’ясували, що деякі з них збігаються з випромінюванням нагрітих хімічних елементів, і зробили висновок, що ці елементи наявні в атмосфері Сонця. Повне затемнення створює унікальні умови для дослідження корони, адже яскравий сонячний диск закриває Місяць. Саме у 1868 році Жансен використав спектроскоп для спостережень.

Астроном виявив лінії, які не відповідали жодному відомому елементу, хоча на той момент припускалося, що вони можуть бути пов’язані з натрієм. У жовтні 1868 року британський дослідник Норман Локʼєр, майбутній засновник журналу Nature, спостерігав сонячні протуберанці та теж виявив цю лінію. Він дійшов висновку, що йдеться про новий елемент. Обидва вчені незалежно відправили свої результати до Французької академії наук 26 жовтня 1868 року. Локʼєр запропонував назву «гелій» — від грецького слова «геліос» (Сонце).

Довгий час цей елемент вважався «позаземним», адже його знаходили лише у сонячному спектрі. Але у 1881 році італійський фізик Луїджі Пальмієрі досліджував матеріали виверження Везувію — одного з найнебезпечніших вулканів світу. Він зафіксував присутність калію, натрію та загадкової лінії гелію, що стало першим підтвердженням існування елемента на Землі.

Лише у 1890‑х роках шотландський хімік Вільям Рамзай зумів виділити гелій у вигляді газу з мінералів, де він був «законсервований» упродовж мільйонів років. Це відкриття остаточно довело: елемент, який спочатку здався «небесним», має цілком земне походження і величезне значення для науки та промисловості.