Астрономи поставили під сумнів чинні критерії пошуку позаземного життя

Астробіологи поставили під сумнів традиційний підхід до пошуку позаземного життя за ознакою кисню в атмосфері екзопланет. Нове дослідження показало, що високий рівень кисню сам по собі може бути «хибним сигналом», тоді як його поєднання з водяною парою виглядає набагато переконливішим доказом біологічної активності.

У центрі роботи — моделювання кам’янистих планет біля червоних карликів (зір класу M). Попередні розрахунки свідчили, що ультрафіолетове випромінювання таких зір може розщеплювати CO₂ і створювати атмосферу з великою кількістю кисню навіть без життя. Це довгий час залишалося головною проблемою для пошуку справжніх біосигнатур.

Команда дослідників використала фотохімічно-кліматичну систему Atmos і змоделювала планету розміром із Марс із щільною CO₂-атмосферою. Додавання водяної пари різко змінило картину: максимальний вміст кисню у таких сценаріях становив лише 2,7% — у десять разів менше, ніж прогнозували старіші моделі, і значно нижче за земний рівень.

Причина полягає в тому, що ультрафіолет розщеплює не лише CO₂, а й воду. Утворений гідроксильний радикал OH запускає цикл, який знову зв’язує кисень із чадним газом у CO₂. Тому атмосфера з водяною парою не накопичує кисень так ефективно, як суха. Саме комбінація кисню з водою може стати більш надійним індикатором життя.

Автори наголошують, що цей висновок важливий для майбутніх місій, зокрема Hab­it­able Worlds Obser­va­to­ry та LIFE. Він означає, що астрономам доведеться оцінювати атмосферу планети комплексно, а не покладатися на окремий газ. Це допоможе відрізнити «сухі» світи з хибними сигналами від тих, що справді можуть бути придатними для життя.