Астрономи пояснили, чому доба на Землі постійно зменшується

Місяць, який супроводжує Землю вже 4,5 мільярда років, щороку віддаляється від нашої планети приблизно на 3,8 см. Цей факт підтвердили точні вимірювання, здійснені за допомогою лазерів, що відбиваються від дзеркал, залишених астронавтами та космічними апаратами на поверхні Місяця.

За словами фізика з Університету штату Мічиган Стівена ДіКербі, віддалення супутника впливає і на обертання Землі — поступово дні стають довшими. Так, близько 70 мільйонів років тому, наприкінці епохи динозаврів, тривалість доби становила лише 23,5 години, тобто на пів години менше, ніж сьогодні.

Причиною цього процесу є припливи, що виникають через різницю у силі тяжіння Місяця з різних боків планети. На ближчій до Місяця стороні Землі виникає «опуклість» океанів, спрямована в його бік, а на протилежній — ще одна, що відстає від загального обертання. Оскільки Земля обертається швидше, ніж рухається Місяць, припливна опуклість злегка випереджає його, створюючи силу, яка «підтягує» супутник уперед і збільшує його орбіту.

Хоча Місяць віддаляється, цей процес є надзвичайно повільним. Втрата 3,8 см на рік у порівнянні з відстанню у 384 000 км становить лише 0,00000001% щороку. Тому найближчі мільйони років Земля й надалі матиме 24-годинні дні, припливи та затемнення.

Вчені прогнозують, що у віддаленому майбутньому — через десятки мільярдів років — обертання Землі може синхронізуватися з обертанням Місяця. У такому випадку планета стане «припливно заблокованою», і супутник буде видно лише з одного боку Землі.