Астрономи пояснили, чому людство досі не відкрило жодну позаземну цивілізацію

Науковці заявили, що пошук позаземного життя лише за наявністю води може бути хибним підходом. Вирішальними для його виникнення є фосфор і азот — елементи, без яких неможливе утворення ДНК, РНК та білків. Дослідження показує: життя може формуватися лише в так званій «хімічній зоні Золотоволоски», де у мантії планети зберігається достатня кількість обох елементів.

Фосфор необхідний для передачі генетичної інформації та енергетичного обміну, а азот — ключовий компонент білків, що забезпечують структуру й функції клітин. Провідний автор роботи доктор Крейґ Волтон з ETH Zurich наголосив, що навіть планета з океанами може бути непридатною для життя, якщо в її складі бракує цих елементів.

Баланс кисню під час формування планети визначає, чи залишаться фосфор і азот доступними. Надлишок кисню зберігає фосфор, але призводить до втрати азоту, тоді як його нестача змушує фосфор занурюватися в ядро разом із важкими елементами. Лише вузький діапазон умов дозволяє зберегти обидва елементи у мантії.

Моделювання показало, що Земля випадково опинилася саме в цій рідкісній зоні близько 4,6 мільярда років тому. За оцінками дослідників, потенційно придатних для життя планет може бути лише 1–10% від попередніх прогнозів. Наявність кисню, яку часто вважають ознакою придатності, може навпаки свідчити про відсутність необхідних елементів.

Прикладом є Марс, який сформувався поза межами «хімічної зони Золотоволоски». Там більше фосфору, але значно менше азоту, а ґрунт насичений токсичними солями. Науковці радять у майбутньому приділяти більше уваги хімічному складу екзопланет, орієнтуючись на характеристики їхніх зірок, адже саме вони визначають, чи матиме планета шанс стати домівкою для життя.