Астрономи пояснили, чому перший квазісупутник Землі прийняли за зонд інопланетян

Свіже дослідження астрофізиків пояснює, чому перший відкритий квазісупутник Землі 1991 VG спочатку вважався потенційним інопланетним космічним апаратом. Астрономи приписали йому штучне походження через незвично стабільну орбіту поблизу нашої планети та невідомість такого класу небесних тіл на момент відкриття.

Коли астрономи вперше зафіксували 1991 VG, він демонстрував поведінку, схожу на штучний об’єкт. Астероїд мав невелику яскравість і рухався так, ніби це була ракета-носій чи космічний зонд, запущений із Землі. Його дивно “землеподібна” орбіта та незвично тривала присутність поблизу планети не відповідали відомим на той час моделям поведінки природних космічних тіл.

Підозри щодо штучного походження посилювало те, що об’єкт залишався надто близько до Землі протягом тривалого часу, ніби навмисне маневрував у космосі. Через відсутність пояснень такої поведінки в науковій спільноті з’явилися версії про можливе штучне походження апарата іншої цивілізації.

Подальші спостереження показали, що 1991 VG є природним астероїдом із групи Арджуна, яка має орбіти, дуже схожі на земну траєкторію. Це відкриття дозволило ідентифікувати цілий новий клас об’єктів — квазімісяці або квазісупутники, які рухаються в орбітальному резонансі з Землею, не будучи її справжніми гравітаційно захопленими супутниками.

Первісна плутанина з ідентифікацією 1991 VG як “інопланетного зонда” виникла через комбінацію його близькості до Землі, орбітальної подібності та відсутності наукових пояснень такого типу космічних об’єктів на момент відкриття.