Астрономи проекту LIGO довели існування паралельного Всесвіту завдяки гравітаційним хвилям

Вчені з колаборації LIGO–Virgo опублікували нову роботу, де стверджують: зафіксоване у травні 2019 року гравітаційне хвильове явище GW190521 може бути не звичайним злиттям чорних дір, а сигналом з іншого Всесвіту, що проник у наш крізь гіпотетичну «горловину» червоточини. Стаття наразі розміщена на сервері arX­iv і чекає на рецензування.

Гравітаційні хвилі — це спотворення простору-часу, які вперше передбачив Альберт Ейнштейн ще у 1916 році. Для їх реєстрації потрібні надчутливі інтерферометри, такі як LIGO у США та Vir­go в Італії. Ці установки фіксують зміни на рівні менше ніж 1/10 000 ширини протона, що дозволило з 2015 року зареєструвати сотні злиттів чорних дір і нейтронних зір.

Подія GW190521 вирізняється надзвичайно короткою тривалістю — близько 0,1 секунди — та відсутністю характерної «прелюдії» перед головним імпульсом, яка зазвичай передує злиттю чорних дір. Це наштовхнуло авторів дослідження на припущення, що сигнал міг бути єдиним гравітаційним відлунням від червоточини, залишеної після злиття чорних дір в іншому Всесвіті.

Моделювання показало, що такий сценарій здатен відтворити подібне співвідношення сигнал — шум, яке спостерігали детектори. Втім, статистичний аналіз поки що не підтверджує, що він пояснює дані краще, ніж класична інтерпретація злиття чорних дір, яку пропонує сама колаборація LIGO–Virgo.

Автори наголошують, що GW190521 уже викликав численні дискусії та спекуляції, а схожий короткий сплеск — GW231123, зареєстрований у листопаді 2023 року, лише додав інтересу. Вчені пропонують систематично перевіряти альтернативні моделі, аби зрозуміти, чи йдеться про незвичайні чорні діри, чи про ще більш екзотичні об’єкти — наприклад, червоточини.