Астрономи припустили, що інопланетяни використовують чорні діри як квантові комп’ютери

Попри поширену думку, що життя у Всесвіті є звичайним явищем, науковці досі не бачать жодних переконливих доказів його існування поза Землею. Це й становить суть парадокса Фермі — питання, яке турбує астрономів і космологів з початку розвитку сучасної науки. Одне з пояснень, так звана гіпотеза Гарта-Тіплера, припускає, що якби високорозвинена цивілізація існувала у Чумацькому Шляху, ми б бачили сліди її діяльності повсюди. Проте, поки вчені шукають мегаспоруди або радіосигнали, інші гіпотези пропонують зовсім інші, менш очевидні напрямки.

Нещодавно команда дослідників з Німеччини та Грузії запропонувала альтернативний погляд: можливо, розвинені цивілізації використовують чорні діри як квантові комп’ютери. Ця ідея не лише логічна з погляду еволюції обчислювальних систем, але й може пояснити, чому астрофізики досі не виявили жодної техносигнатури. Дослідження провели теоретичний фізик Гіа Двалі з Інституту фізики імені Макса Планка та професор Заза Османов з Вільного університету Тбілісі та SETI Insti­tute.

Автори стверджують, що чорні діри — найбільш ефективні носії квантової інформації. Імовірно, мова йде не про природні гіганти, а про штучно створені мікроскопічні чорні діри, які можна було б виробляти шляхом зіткнень частинок на надвисоких енергіях. Ці об’єкти випромінювали б сильні сигнали у вигляді високочастотного гамма-випромінювання або нейтрино — частинок, які майже не взаємодіють із речовиною та здатні долати космічні відстані без втрат.

Серед найцікавіших наслідків — ідея, що Hawk­ing-радіація від таких мікрочорних дір могла б містити звичайні частинки, включаючи фотони та нейтрино. Це відкриває новий тип техносигнатур — потоки високоенергетичних частинок, які можуть бути виявлені на Землі, наприклад, за допомогою нейтринної обсерваторії Ice­Cube. І це лише один із можливих напрямків майбутнього пошуку позаземного інтелекту.

Таким чином, якщо високорозвинені цивілізації дійсно зосереджені не на будівництві гігантських структур, а на маніпуляціях з елементарними частинками, вони можуть бути невидимими для нас через обмеженість інструментів спостереження.