Астрономи відкрили найбільшу зоряну структуру видимого Всесвіту поруч з Чумацьким Шляхом

Астрономи виявили унікальне космічне явище — гігантську оболонкову структуру, так званий нова-суперрелікт (NSR), у Великій Магеллановій Хмарі, галактиці на відстані близько 160 тис. світлових років від Землі. Це лише другий відомий позагалактичний приклад такої структури та перший, зафіксований у цій сусідній галактиці. Його масштаб вражає: діаметр сягає приблизно 650 світлових років, що робить його найбільшим NSR, відомим науці.

NSR утворюється, коли зоря багаторазово переживає спалахи як рекурентна нова — під час цих вибухів у міжзоряний простір викидаються газ і пил, які поступово формують величезну оболонку. В такій ситуації йдеться про систему LMCN 1971–08a, що вибухає приблизно раз на 38 років (востаннє — у 2009 році).

Команда науковців використала дані кількох оглядів неба та радіотелескопа MeerKAT, а також вузькосмугові фільтри, чутливі до випромінювання водню (H‑alpha) та сірки (S II). Це дозволило побачити майже круглу оболонку навколо нової, яскравішу з північного сходу та південного заходу, з дугою, що замикала структуру на північному заході. Додаткові дані з нейтрального водню (HI) підтвердили наявність цієї оболонки.

Розрахунки показали, що внутрішня межа NSR розташована на відстані близько 284 світлових років, а зовнішня — 329 світлових років від зорі. Сама оболонка має масу близько 4130 сонячних мас, розширюється зі швидкістю приблизно 20 км/с і сформувалася протягом близько 2,4 млн років завдяки численним вибухам нової, які відштовхували навколишній матеріал.

Ці результати ставлять під сумнів попередні уявлення про частоту спалахів та формування оболонок у системах нових. Дослідники припускають, що LMCN 1971–08a може вибухати частіше, ніж вважалося, і наступний спалах може статися раніше 2047 року. Водночас відкриття підкреслює: подібні структури, ймовірно, існують і в інших галактиках, але залишаються непоміченими через їхню слабку яскравість і розмитість. Нові глибокі огляди неба допоможуть знайти інші приклади й краще зрозуміти еволюцію зірок та динаміку міжзоряного середовища.