Астрономи вперше дослідили склад мертвої зірки у космосі

Астрономи вперше змогли безпосередньо зафіксувати викиди із силіконового шару вмираючої зірки, що стало можливим завдяки рідкісному явищу — «надзвичайно оголеній» надновій. Результати дослідження наднової SN2021yfj, опубліковані 20 серпня 2025 року в журналі Nature, відкрили нове вікно у вивчення процесів загибелі масивних зірок.

Команда на чолі зі Стівом Шульце з Північно-Західного університету (США) виявила товсту оболонку газу навколо вибуху, яка, на відміну від попередніх спостережень, складалася не з водню, гелію чи вуглецю, а з силікону — шару, що формується безпосередньо перед утворенням залізного ядра. Цей шар виникає всього за кілька місяців до вибуху і зазвичай не встигає вийти за межі зорі.

Науковці припускають, що звичайний зоряний вітер не міг би видалити настільки глибокі шари. Найімовірніше, у процес був залучений компаньйон — друга зірка, чия гравітація могла «здерти» зовнішні оболонки аж до силікону. Таким чином, перед вибухом наднова втратила навіть найглибші шари, що дало змогу дослідникам побачити елементи, раніше приховані від прямих спостережень.

Відкриття підтвердило багаторічні теорії про внутрішню еволюцію масивних зірок і цикли ядерного синтезу, які виробляють більшість хімічних елементів у Всесвіті. Якщо вуглець і азот утворюються в зірках меншої маси, то кисень, неон, магній і сірка народжуються саме внаслідок колапсу ядер масивних світил.

Дослідники підкреслюють, що кількість наднових та їхній внесок у міжзоряне середовище є критично важливими для розуміння того, як формувалися планети й життя. Кожна нова наднова, подібна до SN2021yfj, дає змогу глибше побачити механізми, завдяки яким наш Всесвіт отримав сучасний хімічний склад.