Астрономи вперше записали звучання космічної зірки HD 219 134

Астрономи з обсерваторії W. M. Keck на Гаваях вперше зафіксували «звуки» зірки HD 219 134 — тремтіння її поверхні, які дозволяють заглянути вглиб і перевірити моделі еволюції зір. Дослідження, проведене за допомогою ультраточного спектрографа Keck Planet Finder, дозволило виміряти вікові та структурні характеристики холодної помаранчевої зірки, розташованої лише за 21 світловий рік від Землі.

Раніше подібні зоряні «пісні» вдавалося реєструвати переважно у гарячих зір завдяки космічним телескопам Kepler та TESS, які фіксують зміни яскравості. Проте для HD 219 134 такі коливання занадто слабкі, щоб їх «побачити» у фотометрії. Тому команда застосувала інший підхід — виявлення коливань через крихітні зсуви у швидкості руху зоряної поверхні, які відбуваються під час тремтіння зірки.

Вимірювання показали, що HD 219 134 має вік 10,2 мільярда років — це більш ніж удвічі старше нашого Сонця і ставить зірку в ряд найстаріших відомих об'єктів, чий вік визначено через астросейсмологію. Це дає точку відліку для калібрування «зоряних годинників» — моделей сповільнення обертання зір із віком. Однак дослідники натрапили й на аномалію: розмір HD 219 134 виявився приблизно на 4% меншим за дані з інтерферометрії, що суперечить усталеним моделям і вказує на невраховані фізичні ефекти.

Окрім цього, точне визначення параметрів зорі дозволило краще схарактеризувати її екзопланети — щонайменше дві з них є «суперземлями» з твердою поверхнею, що підвищує їхню наукову цінність у пошуках життя.

Ця робота не лише відкриває новий інструмент для датування зір і планетних систем, а й ставить під сумнів деякі ключові припущення сучасної астрофізики про структуру та еволюцію холодних зір. За словами дослідників, «слухання зоряних коливань» буде одним із ключових методів пошуку та дослідження потенційно придатних для життя світів у майбутніх космічних місіях.