Астрономи зафіксували унікальне явище, коли одна галактика знищує іншу

Астрономи вперше зафіксували космічне зіткнення, в якому одна галактика буквально «протикає» іншу інтенсивним випромінюванням від квазара — активного ядра, живленого надмасивною чорною дірою. Спостереження було здійснено за допомогою комплексу телескопів ALMA та інструмента X‑shooter на Дуже великому телескопі Європейської південної обсерваторії (ESO VLT) у пустелі Атакама, Чилі. Світло від події йшло до Землі понад 11 мільярдів років — це дає змогу побачити епізод, коли Всесвіту було лише 18% від його нинішнього віку.

Дві галактики перебувають у стані повторного зіткнення на швидкості 500 км/с. Однак одна з них має значну перевагу: потужне випромінювання квазара проникає у структуру іншої галактики, руйнуючи хмароутворення з газу та пилу. Це перетворення залишає лише найщільніші залишки, які малоймовірно зможуть дати початок новим зорям.

Інша сторона цього явища — активне зростання чорної діри. Під час таких злиттів до центру галактики стікаються великі об’єми газу, забезпечуючи додаткове живлення для квазара. Це створює замкнуте коло: більше газу — потужніше випромінювання — глибше руйнування навколишніх структур.

Система, яку дослідники охрестили «космічним турніром» (the cos­mic joust), довгий час не могла бути розділена на дві окремі галактики — з Землі вона здавалася єдиним об’єктом. Лише висока роздільна здатність ALMA дозволила ідентифікувати обидві структури, а спектральний аналіз X‑shooter дав змогу вивчити, як випромінювання квазара проникає через іншу галактику.

Автори дослідження, опублікованого в журналі Nature, вважають, що подальші спостереження, зокрема за допомогою майбутнього надпотужного телескопа ESO (Extreme­ly Large Tele­scope), дадуть змогу глибше зрозуміти вплив квазарів на еволюцію як власних галактик, так і сусідніх. Подібні дослідження відкривають нові перспективи у вивченні формування структури Всесвіту та зореутворення на ранніх етапах його розвитку.