Астрономи зафіксували вибух, що вважається найвіддаленішим в історії дослідження космосу

Астрономи зафіксували один із найдальших відомих швидких радіосплесків (FRB) — сигнал FRB 20240304B, який виник лише через близько 3 мільярди років після Великого вибуху. Його виявили 4 березня 2024 року за допомогою радіотелескопа MeerKAT у ПАР. Світлу від цього спалаху знадобилося понад 11 мільярдів років, щоб досягти Землі.

Пошук джерела сигналу потребував роботи кількох обсерваторій. Спершу спроби визначити галактику-хазяйку за наземними спостереженнями та архівними даними не дали результату. Лише спостереження телескопа Джеймса Вебба за допомогою камер NIR­Cam та NIR­Spec змогли ідентифікувати цю далеку галактику та встановити її червоний зсув — z = 2,148 ± 0,001.

FRB 20240304B виник у молодій, маломасивній, активній галактиці з формуванням зірок, що підтримує гіпотезу про походження таких сплесків від магнітарів — надмагнітних нейтронних зірок, здатних утворюватися протягом відносно коротких астрономічних проміжків часу. Вимірювання дисперсії сигналу (приблизно 2330 pc·cm⁻³) підтвердило його надзвичайну віддаленість і дало змогу вивчити властивості міжгалактичної плазми.

Це відкриття фактично подвоїло межу червоного зсуву для локалізованих FRB, дозволивши дослідникам простежити іонізовану матерію на відстанях, що охоплюють приблизно 80% історії Всесвіту. Промені від сплеску пройшли через кілька великих космічних структур, включно з скупченням Діва, залишивши сліди складних магнітних полів на гігапарсекових масштабах.

Подія збіглася з епохою так званого «космічного полудня» — періодом піка зореутворення у Всесвіті. Вчені вважають, що подальші спостереження подібних сигналів за допомогою нових поколінь телескопів дадуть змогу глибше зрозуміти, як з хаотичного раннього космосу виникла сучасна упорядкована структура галактик.