Астрономи заявили що перше світло у Всесвіті походить з невидимих карликових структур

Міжнародна команда астрономів за допомогою космічного телескопа James Webb (JWST) отримала переконливі докази того, що саме карликові галактики, а не великі зоряні системи чи чорні діри, стали головними джерелами світла у ранньому Всесвіті. Це відкриття проливає світло на процес космічної реіонізації — період, коли Всесвіт із непрозорого став прозорим для світла.

Після Великого вибуху простір був заповнений гарячою плазмою, яка блокувала світло. Лише через кількасот тисяч років утворився нейтральний водень, і Всесвіт став прозорим, але джерел світла ще не було. Перші зорі, що виникли з первісного газу, почали випромінювати ультрафіолет, який йонізував водень. Цей процес завершився приблизно через мільярд років після Великого вибуху, зробивши Всесвіт повністю прозорим.

Раніше вважалося, що основну роль у цьому процесі відігравали масивні галактики або активні ядра з чорними дірами. Проте спостереження за скупченням Abell 2744 («Пандора») показали, що вирішальним фактором стали численні карликові галактики. Завдяки гравітаційному лінзуванню JWST зміг побачити надзвичайно віддалені об’єкти з високою деталізацією.

Команда під керівництвом Хакіма Атека з Паризького інституту астрофізики провела спектральний аналіз найменших галактик, сформованих у перший мільярд років після Великого вибуху. Виявилося, що ці системи виробляли значно більше іонізувалього випромінювання, ніж очікувалося. За оцінками, карликових галактик у сто разів більше, ніж великих, і їхній сукупний внесок у реіонізацію був приблизно вчетверо потужніший.

Це відкриття змінює уявлення про те, як Всесвіт став видимим. Дослідники наголошують, що JWST дослідив лише невелику ділянку неба, і наступним етапом стане пошук подібних галактик в інших регіонах. Якщо результати підтвердяться, це стане важливим кроком у розумінні формування перших зоряних структур.