Астрономи заявили, що пил з астероїда Бенну зруйнував класичні наукові теорії про зародження життя

Крихітні частинки пилу з астероїда Бенну змінюють уявлення науковців про те, як у космосі могли виникати складники життя. Нові дослідження зразків, доставлених на Землю місією NASA OSIRIS-REx у 2023 році, показали, що амінокислоти в цих породах могли формуватися не у теплій воді, як вважалося раніше, а в умовах надзвичайного холоду та високої радіації на ранніх етапах розвитку Сонячної системи.

Роботу провели вчені з Університету штату Пенсильванія, результати опубліковані 9 лютого у Pro­ceed­ings of the Nation­al Acad­e­my of Sci­ences. Дослідники встановили, що частина амінокислот у зразках віком 4,6 млрд років не відповідає класичним моделям утворення. «Наші результати перевертають звичні уявлення про те, як амінокислоти формуються в астероїдах», — зазначила співавторка дослідження Еллісон Бачинські.

Аналізуючи частинку космічного пилу розміром не більше чайної ложки, команда Пенсильванського університету використовувала спеціальні прилади, здатні вимірювати ізотопи, тобто незначні відмінності в масі атомів. Джерело: Джейдін Ісімінгер / Пенсильванський університет

Для аналізу команда використала дуже малу кількість матеріалу — приблизно обсяг чайної ложки. За допомогою спеціалізованих приладів вони вимірювали ізотопний склад органічних сполук, зосередившись на гліцині — найпростішій амінокислоті. Ізотопні дані показали, що гліцин на Бенну міг утворитися без участі рідкої води, у крижаному середовищі, яке зазнавало впливу радіації у зовнішніх регіонах молодої Сонячної системи.

Алісон Бачинськи, доцент кафедри геонаук Пенсильванського державного університету (ліворуч), очолила дослідження разом з Офелією Макінтош, аспіранткою кафедри геонаук Пенсильванського державного університету. Вони використовували спеціальне обладнання для вивчення зразка та виявлення гліцину, найпростішої амінокислоти, крихітної молекули з двома атомами вуглецю, яка є одним з основних будівельних блоків життя. Джерело: Джейдін Ісімінгер / Пенсильванський державний університет

Отримані результати різко контрастують із даними щодо метеорита Мерчисон, який упав в Австралії у 1969 році. Там амінокислоти формувалися за участі рідкої води та за відносно помірних температур. Порівняння свідчить, що батьківські тіла Бенну та Мерчисона походять з різних хімічно відмінних зон Сонячної системи. «Несподіванкою стало те, що амінокислоти з Бенну мають зовсім інший ізотопний “підпис”», — пояснила співавторка дослідження Офелія Макінтош.

Водночас робота породила нові запитання. Зокрема, дзеркальні форми деяких амінокислот у зразках Бенну, як-от глутамінова кислота, мають різні значення ізотопів азоту, хоча раніше вважалося, що вони мають бути однаковими. «У нас тепер більше запитань, ніж відповідей», — підсумувала Бачинські, додавши, що подальший аналіз інших метеоритів і астероїдних зразків може показати ще більшу різноманітність умов, у яких формувалися будівельні блоки життя.