Астрономи заявили, що життя може зароджуватися на супутниках планет‑блукачів

Астрономи представили нове дослідження, яке відкриває несподіваний напрям у пошуку придатних для життя світів. Вчені показали, що супутники планет-блукачів — об’єктів, які дрейфують у міжзоряному просторі без зірок — можуть зберігати рідку воду на поверхні до 4,3 мільярда років. Це означає, що життя теоретично може виникати навіть поза межами класичних зоряних систем.

Планети-блукачі, за оцінками, можуть існувати в мільярдних кількостях у Чумацькому Шляху. Частина з них утворилася в зоряних системах, але була викинута гравітаційними взаємодіями. Якщо такі планети мали супутники, вони могли залишитися на орбіті й після вигнання, створюючи умови для довготривалого існування рідкої води.

У моделюванні дослідники розглянули понад 26 тисяч екзомісяців розміром із Землю, що обертаються навколо планет масою з Юпітер. Ключовим механізмом виявилося приливне нагрівання: витягнуті орбіти змушують місяць стискатися й розширюватися під дією гравітації, генеруючи тепло. Подібний процес уже відомий на Європі — супутнику Юпітера.

Важливу роль відіграє й атмосфера. Якщо CO₂ утримує тепло лише до 1,6 млрд років, то водень за високого тиску здатний затримувати інфрачервоне випромінювання значно довше. Саме цей механізм, col­li­sion-induced absorp­tion, дозволяє підтримувати придатні умови до 4,3 млрд років — часу, достатнього для появи й розвитку життя.

Автори підкреслюють, що підтвердити такі сценарії буде складно, адже сучасні інструменти не здатні напряму досліджувати атмосфери екзомісяців. Проте майбутні місії, зокрема телескоп Nan­cy Grace Roman, можуть допомогти знайти перші кандидати. Це відкриття показує, що пошук життя варто вести не лише біля зір, а й серед планет-блукачів та їхніх супутників, які можуть стати новими «природними лабораторіями» для астрономії.