Астрономи знайшли на Місяці сліди від катастрофічних ударів астероїдів і масштабних вулканічних вивержень

Сучасний аналіз архівних даних сейсмометрів Apol­lo дозволив науковцям отримати нові дані про внутрішню структуру та історію формування Місяця.

Сейсмометри, встановлені астронавтами під час місій Apol­lo та вимкнені у 1978 році, продовжують приносити науці результати завдяки новим методам обробки даних. Ці прилади вперше зафіксували місяцетруси — сейсмічні коливання, подібні до землетрусів.

Аналіз сейсмічних записів дозволив картографувати внутрішню будову Місяця, використовуючи принцип різної швидкості поширення хвиль через матеріали з різною щільністю. Сучасні методи обробки інформації витягли з архівних даних значно більше відомостей, ніж було доступно у 1970‑х роках.

Дослідники отримали докази існування ядра Місяця, що змінило розуміння супутника як окремого кам’янистого світу. Місяць став ключем до вивчення еволюції планет земного типу — Меркурія, Венери, Марса та Землі.

На відміну від Землі, де тектонічні процеси знищили більшість свідчень давньої історії, Місяць зберіг пам’ять про раннє минуле. Зразки ґрунту, місячні породи та сейсмічні дані дозволили відтворити картину його формування.

Згідно з результатами досліджень, відразу після появи Місяць був вкритий океаном магми завглибшки близько 500 кілометрів. Легші мінерали з киснем і кремнієм спливали на поверхню, утворюючи кору, тоді як залізо осідало до ядра за принципом, аналогічним до земного.

Близько 3,85–4 мільярдів років тому супутник пережив епоху пізнього важкого бомбардування — серію масованих ударів метеоритів та астероїдів. У цей період виникли брекчії — породи, сформовані зі змішаних і сплавлених уламків різних мінералів під дією гігантських ударів.

Після бомбардування на Місяці розпочався період потужного вулканізму. Виверження магми створили темні рівнини, відомі як місячні моря, які добре помітні з Землі неозброєним оком.

Дослідження підтверджують статус Місяця як унікального архіву ранньої історії Сонячної системи, що допомагає зрозуміти процеси формування та розвитку планет понад чотири мільярди років тому.