Астрономи з’ясували, чому Марс втратив атмосферу та перетворився на пустелю

Науковці вперше отримали підтвердження, що Марс може мати тверде внутрішнє ядро, оточене рідким зовнішнім шаром. Висновки базуються на даних місії NASA InSight, яка з 2018 по 2022 рік фіксувала сейсмічні коливання на Червоній планеті. Дослідження опубліковане в журналі Nature і дає змогу краще зрозуміти еволюцію Марса та причини зникнення його магнітного поля.

Учені з Китайського університету науки і технологій у Хефе на чолі з Хуїсін Бі визначили, що радіус твердого ядра Марса становить приблизно 610 км. Це відкриття має велике значення, адже свідчить про процеси кристалізації всередині планети під час її охолодження. Подібна структура наближує Марс до Землі, де саме взаємодія між твердим ядром, рідким шаром і мантією створює динамо-ефект, що генерує магнітне поле.

Раніше, у 2021 році, міжнародна команда на чолі з Сімоном Штелером із Цюриха представила модель ядра Марса як повністю рідкого й надто великого за розмірами — близько 1 800 км у радіусі. Такі результати пояснювали відсутність динамо та, відповідно, магнітного поля. Нові дані коригують цю картину: виявлення твердого ядра робить більш імовірним існування магнітного захисту у минулому.

Захисне поле, подібне до земного, могло зберігати атмосферу Марса та дозволяти існування рідкої води на його поверхні. Сліди стародавніх річкових долин і мінералів, що формуються у воді, підтверджують, що клімат колись був теплішим і вологішим. З часом планета охолола, ядро втратило рухливість, магнітне поле зникло, і атмосфера почала розсіюватися в космосі, перетворивши Марс на холодний і сухий світ.

Автори нового дослідження наголошують, що отримані результати — це лише крок у процесі уточнення моделі внутрішньої структури Марса. Для цього вони використали ретельний відбір сейсмічних подій і нові методи аналізу слабких сигналів, прихованих у шумі. Подальші перевірки й повторний аналіз даних місії InSight допоможуть остаточно визначити будову ядра та краще зрозуміти історію планети.