Австралійські науковці довели, що Сонце руйнує життєві сполуки у відкритому космосі

Науковці знайшли пояснення тому, чому найважливіші метеорити — карбонатні хондрити, що містять воду та амінокислоти — такі рідкісні, попри те, що астероїди, з яких вони походять, досить поширені у Сонячній системі. Ці метеорити вважаються ключовими для розуміння походження життя на Землі, адже могли доставити на молоду планету органічні сполуки, необхідні для його зародження.

Парадокс полягав у тому, що в атмосферу Землі, згідно з моделями, мали б потрапляти щонайменше 50% вуглецевмісних метеороїдів, однак насправді їх лише близько 4−5% серед усіх виявлених метеоритів. Раніше вважалося, що ці тіла просто не витримують проходження через атмосферу і згорають, проте нове дослідження показало, що проблема ще глибша — вони часто розпадаються ще до того, як входять в атмосферу Землі.

Дослідники з австралійського університету Кертін проаналізували майже 8000 зафіксованих траєкторій метеорів та зразки зібраних метеоритів. Вони з’ясували, що вуглецеві об'єкти, які неодноразово проходили поблизу Сонця, втрачають структурну цілісність через вплив тепла. Наявність летких матеріалів у складі цих тіл сприяє їх руйнуванню — навіть при орбітах, близьких до Венери.

Таким чином, Сонце й атмосфера Землі разом утворюють подвійний фільтр, через який мало які карбонатні хондрити взагалі досягають земної поверхні. Це й пояснює, чому кожна нова знахідка подібного метеорита викликає такий науковий інтерес.

Хоча велика частина цих астероїдів перетворюється на космічний пил, що надалі осідає в атмосфері та з дощами потрапляє на Землю, дослідники сумніваються, що таким чином можуть зберігатися амінокислоти. Водночас саме це відкриття допоможе краще розраховувати ризики, пов’язані з малопомітними, темними об'єктами, які потенційно можуть загрожувати планеті — особливо в межах програм планетарної оборони.