Британські астрономи вперше зафіксували полярний вихор на Марсі

Науковці вперше отримали унікальні дані про північний полярний вихор на Марсі, де взимку панують екстремальні умови. Усередині вихору температура на близько 40 °C нижча, ніж за його межами, а відсутність сонячного світла спричиняє незвичне накопичення озону в атмосфері.

«Атмосфера всередині вихору — від поверхні до висоти приблизно 30 км — характеризується надзвичайним холодом», — пояснив доктор Кевін Олсен з Оксфордського університету, який представив результати дослідження на конференції EPSC-DPS2025 у Гельсінкі. У таких умовах залишки водяної пари конденсуються й осідають на крижаній шапці. Оскільки ультрафіолетове випромінювання зазвичай руйнує озон через взаємодію з водяною парою, її зникнення зупиняє цей процес і призводить до зростання концентрації озону всередині вихору.

Озон на Марсі має ключове значення: він є активною формою кисню й вказує на швидкість хімічних реакцій в атмосфері. Його вивчення допомагає зрозуміти, як змінювалась атмосфера планети з часом і чи могла вона колись мати захисний озоновий шар, подібний до земного. Це, у свою чергу, важливо для пошуків слідів давнього життя. Саме цій темі буде присвячена місія Exo­Mars Ros­alind Franklin, яку Європейське космічне агентство планує запустити у 2028 році.

Полярний вихор формується внаслідок сезонних змін, спричинених нахилом осі Марса на 25,2°. Після завершення літа над північним полюсом утворюється атмосферний вихор, що триває аж до весни. Подібно до земного, він може втратити стабільну форму й зміститися на південь, відкриваючи вченим доступ до його внутрішніх процесів.

Для досліджень Олсен використав дані приладу Atmos­pher­ic Chem­istry Suite на борту орбітального апарата Exo­Mars Trace Gas Orbiter, а також вимірювання температур із приладу Mars Cli­mate Sounder на зонді NASA MRO. Саме падіння температури вказувало на потрапляння усередину вихору. Порівняння показало разючі відмінності між атмосферою всередині та зовні, відкривши нові перспективи для вивчення марсіанської хімії й того, як умови полярної ночі дозволяють озону накопичуватися у верхніх шарах атмосфери.