Британські вчені створили генератор із харчових продуктів, який живиться вологістю повітря

Вчені з Лондонського університету королеви Марії, Університету Ворика, Імперського коледжу Лондона та Університету Меркаторум створили біорозкладний генератор Mois­ture-Elec­tric Gen­er­a­tor (MEG), здатний виробляти електрику з вологи, яку він уловлює просто з повітря. Для виготовлення пристрою використали харчові компоненти — желатин, кухонну сіль та активоване вугілля — що робить його цілком безпечним як для людини, так і для довкілля.

Принцип роботи MEG кардинально відрізняється від логіки традиційної електроніки, для якої волога є ворогом. Коли желатино-сольова суміш висихає, вона самоорганізується у тришарову структуру. При контакті з вологою іони починають вільно переміщатися всередині неї, генеруючи стабільну напругу близько 1 вольта на один модуль — і так понад 30 днів поспіль.

З’єднавши кілька модулів послідовно, дослідникам вдалося досягти напруги до 90 вольтів і струму 5,08 мА. Цього достатньо, щоб живити невеликі пристрої — наприклад, гірлянду з 40 світлодіодів. При цьому технологія не потребує токсичних чи рідкісних матеріалів і може бути масштабована під різні задачі.

Окрім енергетичної функції, матеріал виявився точним сенсором вологості: електричний відгук змінюється навіть за мінімальних коливань вмісту водяної пари в повітрі. Це відкриває можливості для використання MEG у моніторингу дихання, розпізнаванні мовлення за видихуваним повітрям та безконтактному керуванні — зокрема, у носимих медичних пристроях та інтерфейсах людина–машина.

Суттєва перевага розробки — її екологічність. Відпрацьований пристрій розкладається в ґрунті за кілька тижнів або розчиняється у воді, а його компоненти можна повернути в природний кругообіг або використати повторно. На відміну від звичайної електроніки, MEG не містить пластику та важких металів.

Автори дослідження наголошують: їхня робота доводить, що ефективні енергетичні пристрої можна створювати з доступних і нешкідливих матеріалів. Це закладає основу для розвитку так званої «кругової» електроніки, де компоненти після використання повертаються в природу без жодної шкоди для екосистем.