Фінські науковці визначили, коли відбулася найсильніша сонячна буря в історії Всесвіту

Нові дослідження показали, що приблизно у 12 350 році до нашої ери Землю вразив найпотужніший із відомих сонячних штормів. Йдеться про екстремальну подію сонячних частинок (ESPE), яка за інтенсивністю перевершила будь-який інцидент, зафіксований у сучасну епоху. Згідно з підрахунками міжнародної групи з Університету Оулу (Фінляндія), ця подія була більш ніж у 500 разів сильнішою за знамениту бурю 2005 року.

Для порівняння, під час польоту над південними полярними регіонами у 2005 році пасажир отримав би за годину річну дозу радіації на рівні моря. Але якби людина перебувала на борту літака у 12 350 році до н.е., вона отримала б цю ж дозу менш ніж за вісім секунд. Відкриття базується на аналізі вмісту радіовуглецю в давніх деревних кільцях, що збереглися з того періоду.

Для точної реконструкції події в умовах льодовикового періоду вчені створили нову клімато-хімічну модель SOCOL:14C-Ex. Вона дозволила оцінити інтенсивність вибуху й порівняти її з іншими відомими подіями, включаючи знамениту бурю 775 року нашої ери. Як з’ясувалося, подія 12 350 року до н.е. була на 18% сильнішою, що робить її наймасштабнішою з-поміж досі вивчених.

Дослідники зазначають, що ця подія стала першою відомою надпотужною сонячною бурею за межами голоцену — нинішнього періоду стабільного клімату, який триває близько 12 000 років. Це розширює межі можливого аналізу сонячної активності в глибшому минулому Землі.

Вчені припускають, що подібні бурі можуть бути пов’язані з так званими «суперспалахами» — рідкісними, але надзвичайно потужними викидами енергії, які трапляються на зорях, подібних до Сонця, орієнтовно раз на 6 000 років. Проте для підтвердження цього припущення необхідні подальші дослідження. Автори підкреслюють, що розуміння масштабу подібних подій має вирішальне значення для оцінки ризиків, які вони становлять для сучасної інфраструктури — від супутників до енергомереж.