Конкурент Neuralink отримав дозвіл на імплант нового покоління

15 квітня 2026 року компанія Sci­ence Cor­po­ra­tion, заснована Максом Ходаком — колишнім президентом і співзасновником Neu­ralink, — оголосила про початок клінічних випробувань на людях свого інноваційного біогібридного інтерфейсу «мозок-комп’ютер».

На відміну від традиційних нейроімплантів, які використовують металеві електроди, що проникають безпосередньо в тканини мозку і можуть спричиняти пошкодження, технологія Sci­ence передбачає біогібридний підхід. У фінальну версію датчика планують вбудовувати вирощені в лабораторії нейрони, які природним чином інтегруватимуться з нейронами пацієнта, створюючи «живий міст» між біологією та електронікою. Нейрони можна буде стимулювати світловими імпульсами. Перший прототип датчика містить 520 реєструвальних електродів і за розміром нагадує горошину.

На першому етапі випробувань компанія встановить вдосконалений датчик без вбудованих нейронів під час вже запланованих серйозних операцій на мозку. Імплант розмістять у черепі над поверхнею кори головного мозку, не проникаючи в саму тканину. Хірургічну частину очолить відомий нейрохірург, завідувач кафедри нейрохірургії Єльської медичної школи доктор Мурат Гюнель, який став науковим радником проєкту.
Мета технології — створення надійних каналів зв’язку між комп’ютером і мозком для:

• лікування неврологічних захворювань (відновлення зору при макулярній дегенерації, терапія хвороби Паркінсона, моніторинг активності при пухлинах мозку);
• прискорення загоєння пошкоджених клітин за допомогою м’якої електричної стимуляції;
• у перспективі — навіть розширення людських можливостей, наприклад додавання нових органів чуття.

Макс Ходак, який присвятив кар’єру цій ідеї ще з часів Neu­ralink, підкреслює: компанія прагне не лише лікувати, а й створювати технології, що долають біологічні обмеження.

Доктор Мурат Гюнель назвав ідею використання природних нейронних зв’язків «геніальною» і зазначив, що така біогібридна система може не лише усувати симптоми (як-от тремор при Паркінсоні), а й потенційно сповільнювати або зупиняти прогресування захворювання.

Компанія нещодавно завершила раунд фінансування серії C на 230 мільйонів доларів при оцінці в 1,5 мільярда доларів. Sci­ence вважає свій пристрій низькоризиковим і не планує проходити повне схвалення FDA на початкових етапах.

Оптимістичний прогноз — початок повноцінних випробувань біогібридної версії у 2027 році. Окремо компанія розвиває технологію PRIMA для відновлення зору, яка вже пройшла клінічні випробування і може з’явитися в Європі вже 2026 року.

Цей проєкт ставить компанію Sci­ence у ряд ключових гравців на ринку інтерфейсів «мозок-комп’ютер», пропонуючи більш органічний і потенційно безпечніший підхід порівняно з прямими електронними імплантами конкурентів.