Науковці дослідили супутник Сатурна, що може довести існування життя у космосі

Астробіологи з Університету Західного Онтаріо змоделювали надходження органічних речовин до океану, що ховається під поверхнею найбільшого супутника Сатурна. Аналіз показує, що кількість вуглецевмісних речовин, що надходять при падінні комет, недостатня для підтримки життя.

Відкриття змінює уявлення вчених про можливість зародження життя у водному середовищі на супутниках планет-гігантів зовнішньої Сонячної системи. Попередні дослідження виявили на поверхні Титану велику кількість органічних речовин.

Комети, що стикалися з цим супутником, розтоплювали поверхню крижаного місяця, створюючи калюжі рідкої води, яка поєднувалася з поверхневою органікою. Вважається, що вода проникає крізь лід та переносить органіку у підземний океан.

Дослідники використали дані про частоту зіткнення комет з Титаном і ймовірні швидкості ударів, щоб оцінити масу органіки, що надходить в океан. Аналіз показав, що вага речовин, що передається таким способом, досить мала — не більше 7500 кг/рік гліцину — найпростішої амінокислоти, з якої складаються білки за життя.

Результати дослідження змінюють уявлення про ймовірність наявності життя не тільки на Титані, а й на інших супутниках гігантських планет — Юпітера, Сатурна, Нептуна та Урану. Попри наявність океанів вони, ймовірно, є середовищем, непридатним для життя, наголосили дослідники.

Нагадаємо — під час майбутньої космічної місії на супутники Сатурна і Юпітера, під час якої роботизовані системи вивчатимуть крижані світи з водними океанами під поверхнею і шукатимуть там позаземне життя. Для цього вчені використовуватимуть кріоботів, які проб’ються крізь крижану поверхню супутників і запустять туди зонд, який зможе досліджувати рідкий океан.