Науковці довели, що уламки Місяця падають на Землю протягом 100 000 років

Місяць усіяний кратерами різних розмірів — від мікроскопічних заглиблень до велетенських западин понад 1000 км у діаметрі. Більшість цих кратерів з’явилися близько 4 мільярдів років тому, коли астероїди та комети масово бомбардували внутрішню частину Сонячної системи.

На відміну від Землі, Місяць не має атмосфери та геологічної активності, які б змінювали його поверхню. Тому місячні кратери залишаються практично незмінними протягом мільярдів років, зберігаючи важливу інформацію про формування нашої Сонячної системи.

Цікаво, що при утворенні кратерів частина місячної речовини вилітає з такою швидкістю, що може подолати тяжіння Місяця і досягти Землі. Вивчення цих уламків допомагає науковцям зрозуміти, як відбувається обмін матеріалом між нашою планетою та її супутником.

Нещодавні дослідження команди вчених під керівництвом Хосе Даніеля Кастро-Сіснероса показали виняткові результати: приблизно 22,6% матеріалу, викинутого при ударах об Місяць, потрапляє на Землю протягом 100 000 років. Причому половина цих зіткнень відбувається вже в перші 10 000 років. Ці висновки вчені отримали завдяки комп’ютерним симуляціям, які дозволили змоделювати рух частинок між Землею і Місяцем.

Дослідники також виявили, що уламки з протилежного боку Місяця (відносно його орбіти) мають найбільше шансів досягти Землі. Ці фрагменти входять у земну атмосферу зі швидкістю від 11 до 13,1 км/с і найчастіше падають у районі екватора. На полюсах таких ударів на 24% менше. Крім того, більшість ударів відбувається близько 6 години ранку та 6 години вечора.

Ці відкриття значно поглиблюють наше розуміння взаємодії між Місяцем і Землею та допомагають відтворити історію ударних подій, які вплинули на геологію нашої планети і, можливо, на розвиток життя на ній.