Науковці NASA перетворять бруд з Місяця на кисень для людей

Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США (NASA) запрошує всіх охочих приєднатися «мозкового штурму» щодо того, як видобувати кисень з місячних порід. Даний проект — ключовий елемент роботи космічного агентства з «розвитку інфраструктурних технологій, які дозволять забезпечити сталу присутність на поверхні Місяця».

Демонстрація програми Lunar Infrastructure Foundational Technologies1 (LIFT-1) зосереджена на розробці масштабованого методу обробки місячного реголіту (пилуватої породи, що вкриває поверхню Місяця на глибині кількох метрів — ред.) для отримання кисню.

LIFT-1 вивчає реголіт у 13-ох потенційних місцях посадки навколо південного полюса Місяця. Торік науковці визнали ці зони такими, що містять ознаки матеріалів, корисних для майбутнього життя людей на земному супутнику.

Вважається, що ці ділянки містять багаті поклади водню, водяного льоду та інших речовин, які можна було б видобувати для різних цілей, коли люди повернуться на Місяць вже у 2025 році.

Примітно, що в оголошенні, опублікованому NASA у понеділок, не йдеться про те, що на цей час існує готове до розгортання технічне рішення. Наразі це лише запит на інформацію (RFI), щоб допомогти NASA з’ясувати, що саме LIFT-1 може зробити для зменшення ризиків подальшої комерційної діяльності на Місяці, і що може знадобитися приватному сектору від NASA, щоб зробити видобуток кисню на Місяці реальністю.

Наразі невідомо, коли космічна місія, прототипом якої є LIFT-1 може з’явитися на Місяці для підтримки життєдіяльності астронавтів.

Попри ранню стадію, NASA все ще досить чітко визначає, на що має бути здатний демонстратор LIFT-1. За даними Управління місій космічних технологій (STMD), концепція LIFT-1 повинна:

• наскрізно видобувати, переробляти та зберігати кисень з місячного пилу,
• виконувати всі етапи процесу за один місячний день (приблизно 29,5 земних днів),
• виконувати свою роботу «без поверхневої взаємодії з людиною».

Нагадаємо — науковці NASA проектують плаваючих роботів, що шукатимуть наявність позаземних організмів на Юпітері та Сатурні. Одним з необхідних роботів для цієї місії може стати SESAME. Це тип «термомеханічного бурового робота», який може прокладати тунелі крізь товстий крижаний панцир, що в деяких місцях сягає 25 км. Після цього у підземний океан можна запустити групу роботів SWIM, що плавають на глибині у декілька сотень метрів.