Науковці попередили про потужний землетрус, що може змінити карту США

Науковці з Каліфорнійського технологічного інституту (Cal­tech) попередили про потенційно катастрофічний землетрус «The Big One», який може вразити розлом Сан-Андреас у Каліфорнії та виявитися значно потужнішим, ніж очікувалося. Дослідження ґрунтується на аналізі землетрусу магнітудою 7,7, що стався 28 березня 2025 року в М’янмі на розломі Сагайн — геологічно схожому на Сан-Андреас. Тоді загинуло понад 2000 людей і ще 3900 отримали поранення.

Землетрус у М’янмі призвів до розриву не лише очікуваної ділянки розлому довжиною 300 км, а й до зсуву понад 500 км із переміщенням ґрунту на 3 метри. Це стало несподіванкою для дослідників і продемонструвало, що майбутні великі землетруси можуть відбуватися інакше, ніж прогнозувалося за історичними даними. За словами професора Жана-Філіпа Авуака, навіть на простих розломах на кшталт Сан-Андреас події можуть перевищувати накопичений дефіцит зсуву з часу останнього землетрусу, а наявних спостережень надто мало для побудови повної картини можливих сценаріїв.

Команда Cal­tech використала супутникові знімки, щоб зафіксувати зміщення ґрунту на розломі Сагайн. Як пояснила провідна авторка дослідження Солен Антуан, застосовані методи дозволяють вимірювати зміни безпосередньо на лінії розлому, де інші технології, зокрема радарна інтерферометрія, неефективні через технічні обмеження. Цей аналіз показав, що реальний масштаб події значно перевищив попередні уявлення.

Дослідники порівняли отримані результати з історією землетрусів на Сан-Андреас. У 1857 році тут стався землетрус магнітудою 7,9, який розірвав розлом від округу Монтерей до округу Лос-Анджелес. У 1906 році сильний поштовх почався біля узбережжя Сан-Франциско та поширився в обидва боки. Майбутній розрив може виявитися або серією менших поштовхів, або значно більшим землетрусом, який зачепить округи Сан-Бернардіно, Ріверсайд та Імперіал, досягнувши магнітуди 8.

Науковці планують удосконалити фізичні моделі для прогнозування «The Big One» на основі нових спостережень і даних. Такі моделі, за словами Авуака, можна адаптувати до реальних вимірювань, що дозволить створювати прогнози, прив’язані до часу, та краще оцінювати потенційний масштаб майбутньої події.