Науковці представили революційну концепцію космічного корабля для польотів за межі Чумацького Шляху

1 листопада 2024 року стартував міжнародний конкурс Project Hype­r­i­on з проектування міжзоряного корабля для польотів з екіпажем до інших зір. Захід організувала Ini­tia­tive for Inter­stel­lar Stud­ies (i4is, Велика Британія), і він зібрав сотні ідей від команд архітекторів, інженерів, антропологів та містобудівників з усього світу. Призовий фонд склав 10 000 доларів, а переможців оголосили 23 липня 2025 року.

Учасники повинні були запропонувати концепцію «корабля поколінь» (Gen­er­a­tion Ship), спираючись на сучасні та близькі до реалізації технології, забезпечити багатовікову автономність, сталий розвиток екіпажу чисельністю 1000 ± 500 осіб, штучну гравітацію внаслідок обертання, а також замкнені біорегенеративні життєзабезпечення, навчальні системи, культурні та соціальні механізми. Передбачалося, що корабель рухатиметься зі швидкістю до 10% швидкості світла і досягне найближчої екзопланети, наприклад Prox­i­ma b, за кілька сотень років.

Переможці конкурсу:

1 місце: Chrysalis (Італія)Команда запропонувала модульну циліндричну конструкцію корабля довжиною 58 км і діаметром 6 км із загальною масою 2,4 млрд тонн. Для руху використовується прямий термоядерний двигун на гелію‑3 і дейтерії, що дозволяє досягти швидкості 0,1c. Обертова багатошарова структура включає сектори для виробництва їжі, житлові й рекреаційні простори, склади, інфраструктуру та ядро. Передбачена велика прозора купольна зона для спостереження за космосом у невагомості. Особливості: гнучкість завдяки модульній будові, продуманість систем самовідтворення та підготовка екіпажу до місії.

2 місце: WFP Extreme (Польща)
Корабель має центральне ядро з двома протилежно обертовими кільцями діаметром 500 м, які створюють штучну гравітацію та мінімізують коріолісові ефекти. В кожному кільці — житлові зони, робочі простори, суспільні квартали (всього шість). Ядро містить гідропонні ферми, енергетичні системи й центри керування. Особлива увага приділяється соціально-культурним аспектам, духовним просторам, уніформі екіпажу та інноваціям у захисті від випромінювання. З’єднання між секторами забезпечують ліфти, бігові доріжки та пішохідні маршрути.

3 місце: Sys­tema Stel­lare Prox­i­mum (Канада, Індія)
Концепція передбачає розміщення двох протилежно обертових станфордських торів усередині порожнистого астероїда-оболонки, що слугує потужним щитом від випромінювання та ударів. Розроблено навігаційну систему на базі квантового ШІ. Спершу корабель рухається шляхом ядерних імпульсів, а потім — іонною тягою. Інтер’єр є модульним і допускає зміну конфігурацій, біорегенеративна система підтримки життя заснована на водоростях і аквапоніці. Додатково передбачено лазерну систему для знищення мікрометеороїдів та мережу сенсорів для моніторингу стану корпусу та навколишнього середовища.

Журі особливо відзначило системний підхід до архітектури, інженерії, суспільних процесів, а також якість презентацій і творчі рішення для забезпечення життєздатності багатопоколінного екіпажу під час багатовікового польоту до інших світів.