Науковці розповіли, скільки часу знадобиться астронавтам, щоб долетіти із Землі на інші планети Сонячної системи

Політ на інші планети Сонячної системи — це не проста арифметика «відстань поділена на швидкість». У реальних умовах такий розрахунок не працює через те, що планети постійно рухаються орбітами, мають змінні відстані одна від одної, а запуск апарата повинен враховувати майбутнє положення цілі у просторі. На відміну від поїздки між двома містами, космічний політ — це складне завдання з навігації в умовах гравітації Сонця, пише Uni­verseMagazine.

Час польоту залежить не тільки від відстані, а й від типу траєкторії, способу розгону, гальмування і навіть наявності можливостей для гравітаційних маневрів. Наприклад, апарати, що летять до Меркурія, повинні не тільки подолати відстань, а й значно загальмувати, оскільки їм потрібно зменшити орбітальну енергію. Тому навіть апарати, які летіли до Юпітера, іноді досягали цілі швидше, ніж ті, що мали добратися до Меркурія.

У сучасній астрономії використовуються складні подовжені траєкторії з мінімальними витратами палива, за допомогою гравітаційних маневрів — саме таким чином досягли успіху місії Voy­ager, New Hori­zons, або Park­er Solar Probe. Крім цього, для зменшення швидкості застосовується аеродинамічне гальмування в атмосфері планети, яке дозволяє суттєво економити паливо, але потребує дуже точного інженерного розрахунку.

Потенційне скорочення часу міжпланетних подорожей можливе лише з розвитком нових типів двигунів: іонних, магнітоплазмових або ядерних. Вони мають вищий питомий імпульс і можуть забезпечити більшу швидкість із меншою витратою пального. Якщо швидкості апаратів зростуть у десятки разів — до 100–300 км/с, — це кардинально змінить логіку місій і дозволить скоротити подорожі до внутрішніх планет до днів або тижнів, а до зовнішніх — до кількох місяців.и.