Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Науковці спростували міф, що супервулкан Тоба знищив людство 74 000 років тому
Нові археологічні дані спростовують довготривалу гіпотезу про те, що виверження супервулкана Тоба 74 тисячі років тому спричинило катастрофічне скорочення людської популяції. Дослідження показують, що люди не лише вижили після цієї події, а й продовжували розвиватися технологічно.
Виверження Тоба в сучасній Індонезії стало одним з наймасштабніших за останні 2,5 мільйона років, викинувши в атмосферу близько 2800 кубічних кілометрів попелу — у понад 10 тисяч разів більше за виверження гори Сент-Хеленс 1980 року. Катастрофа утворила кратер розміром 100 на 30 кілометрів та спричинила затемнення неба, багаторічне похолодання і кислотні дощі.
Раніше вчені вважали, що ця подія призвела до скорочення людства до менш ніж 10 тисяч осіб, що підтверджувалося генетичними даними про зменшення різноманіття сучасних людських популяцій. “Катастрофічна гіпотеза Тоба” пояснювала глобальне генетичне “вузьке горло” наслідками цього виверження.
Археологи використовують криптотефру — мікроскопічні уламки вулканічного скла — для точного датування та визначення впливу виверження на людські спільноти. Хімічний склад цих відкладів дозволяє співвіднести їх з конкретними вулканічними подіями.
На стоянці Pinnacle Point у Південній Африці криптотефра з Тоби виявлена в шарах з безперервними слідами людської діяльності до, під час і після виверження. Більше того, археологічні дані свідчать про появу нових технологій після катастрофи.
Схожі результати отримано в Ефіопії на стоянці Shinfa-Metema 1, де поряд зі слідами виверження знайдено докази використання луків і стріл, а також адаптації до посушливих умов через рибальство в сезонних водоймах. Подібні дані зібрано на пам’ятках в Індонезії, Індії та Китаї.
Ці знахідки показують, що виверження Тоба не було головною причиною генетичного “вузького горла” людства. Натомість вони демонструють здатність Homo sapiens до виживання та адаптації навіть в екстремально несприятливих умовах, що підтверджується археологічними та кліматичними записами.