Науковці відкрили рідкісну аномалію Місяця, яку не можуть пояснити

Американські астрономи з Планетологічного інституту в штаті Аризона наблизилися до розгадки походження так званих місячних «вихорів» — звивистих утворень на поверхні супутника нашої планети, що відрізняються високою здатністю відбивати сонячне світло. Дослідження опубліковано у науковому журналі Planetary Science Journal (PSJ).

Відомо, що подібні завихрення виникають як у місячних морях (вулканічних рівнинах), так і на височинах. «Місячні „вихори“ викликали інтерес вчених з моменту їхнього відкриття, частково тому, що наукова спільнота до кінця не розуміє, як вони утворилися. Існує безліч гіпотез про процес формування. Кожна гіпотеза має спостереження, що її підтверджують, але є й інші спостереження, які суперечать першим», — зазначив провідний автор дослідження Джон Вейріх.

Донедавна вважалося, що місцезнаходження та форма загадкових об'єктів ніяк не пов’язана з топографією Місяця. Вчені були переконані, що місячний рельєф впливає те, де і як з’являються «вихори».

Однак останнє дослідження показало, що топографія все ж відіграє роль у формуванні цих утворень. Згідно з новими даними, яскраві ділянки «вихору» в Морі Мрії на звороті Місяця мали меншу висоту, ніж темніші смуги ґрунту, що проходили через цю область.

Таку ж закономірність виявили і при вивченні одного з найпомітніших місячних «вихорів» Рейнер Гамма, що тягнеться на 70 кілометрів в Океані Бур на видимому боці супутника. Вчені зазначили, що подібна кореляція у двох абсолютно різних регіонах Місяця навряд чи може бути простим збігом. Відкриття дозволить краще зрозуміти закономірності, що сприяють утворенню цих об'єктів.

Нагадаємо — нещодавно вчені з’ясували, що земні бактерії можуть поліпшити місячний ґрунт до такого стану, що на ньому буде можливо вирощувати рослини безпосередньо у космосі. Завдяки цьому майбутні астронавти отримають не лише їжу, а й зможуть поліпшити якість повітря всередині бази.