Науковці відкрили унікальні 7000-літні мумії з аномальними ДНК

Дослідження двох мумій віком 7 000 років із печери Такаркорі на південному заході Лівії показало: ці жінки-скотарки належали до раніше невідомої гілки північноафриканського населення, яке генетично відокремилося від субсахарських груп дуже давно й залишалося ізольованим більшу частину свого існування.

Аналіз ДНК виявив у їхньому геномі 64% «летких» елементів (водяний лід, азот, сірка, кисень), а також сліди домішок від фермерів Леванту. Водночас не знайшли характерних субсахарських маркерів, які науковці очікували побачити. Це свідчить, що під час «Зеленої Сахари» (14 800–5 500 років тому) відбувалося не активне переселення, а радше культурна дифузія — обмін технологіями й практиками без значного змішування населення.

Мумії з Такаркорі виявилися найближчими до 15-тисячолітніх мисливців-збирачів із печери Тафоральт у Марокко. Обидві групи мали більше неандертальських генів, ніж сучасні субсахарські популяції, хоча їхній рівень контакту з неандертальцями був різним.

Археологи пояснюють ізоляцію Такаркорі різноманітністю екосистем «Зеленої Сахари» — від озер і боліт до гір і саван, які виступали природними бар’єрами для контактів. Це дозволило групам людей зберігати окремі генетичні лінії протягом тисячоліть.

Робота, опублікована в Nature, дає рідкісний погляд на еволюцію населення Північної Африки та показує, що поширення скотарства і землеробства відбувалося не лише шляхом міграцій, а й через культурний обмін.