Науковці відкрили унікальні властивості Місяця, що суперечать всім уявленням про супутник Землі

Автори нового дослідження, опублікованого в журналі Nature Astronomy, зробили важливе відкриття, яке суперечить уявленням про Місяць, що існували раніше. Вчені з’ясували, що у корі земного супутника понад 4 млрд років тому було значно більше води, ніж передбачалося. Про це пише Phys.

Вчені розповідають: довгий час вважалося, що поверхня Місяця висохла протягом тисяч і навіть мільйонів років після початку його формування. Однак нові результати показують, що на поверхні Місяця може бути більше води, ніж вважалося раніше. Тепер потрібно знайти спосіб її добути.

Результати дослідження мають величезну цінність напередодні висадки людини на Місяці у 2026 році, згідно з планом NASA. Вода має стратегічне значення для встановлення постійної присутності людей на супутнику Землі.

Вивчення перших зразків з Місяця, отриманих під час місій програми «Аполлон» понад 50 років тому показало, що на Місяці дуже мало води, тобто він практично повністю сухий. Так вчені вважали до 2008 року, коли повторний аналіз зразків виявив значну кількість води. Дослідження метеорита, що прилетів на Землю з Місяця, показало, що на поверхні Місяця в минулому було набагато більше води, ніж припускали вчені.

Вивчення місячного метеорита дало змогу отримати ключову інформацію про історію води на Місяці, адже він має особливий хімічний склад і є частиною ранньої кори супутника Землі віком приблизно 4,5 млрд років.

Учені виявили у складі метеорита найпоширеніший фосфат на Землі під назвою апатит і це дало змогу вперше напряму вивчити невідому стадію історії Місяця. Дослідження показує, що в ранній корі Місяця було більше води, ніж передбачалося.

Науковці зазначають, що вивчення метеорита дає змогу розширити знання про історію води на Місяці, які раніше покладалися переважно на зразки місій «Аполлон». Тепер дослідники прагнуть отримати зразки зі зворотного боку супутника Землі, щоби з’ясувати ще більше подробиць про його еволюцію.

Нагадаємо — науковці зійшлися на думці, що життя на Землі з’явилося завдяки появі Місяця. Місяць діє як потужна гравітаційна противага, що стабілізує рух Землі. Надаючи джерело гравітації, зовнішнє стосовно нашої планети, внутрішня частина Землі може вільно змінювати свою конфігурацію. Місяць підтримує Землю у стабільному стані. Як результат — людство може жити у сприятливому середовищі існування. Жодна планета у Сонячній системі не має супутника, якому живі істоти зобов’язані життям.