Науковці встановили, що гравітація Марса впливає на льодовикові періоди Землі

Нове дослідження вчених показало, що Марс має значно більший вплив на кліматичні цикли Землі, ніж вважалося раніше. Астрофізики встановили, що гравітаційна дія Червоної планети допомагає формувати частину довгострокових орбітальних ритмів, які пов’язані з льодовиковими періодами. Це означає, що навіть невеликий сусід Землі став важливим чинником у зміні її клімату на геологічних масштабах часу.

Автор роботи, професор планетарної астрофізики Каліфорнійського університету в Ріверсайді Стівен Кейн, перевірив гіпотезу про наявність кліматичних ритмів, пов’язаних із впливом Марса, у океанічних відкладеннях. Для цього команда провела комп’ютерне моделювання Сонячної системи й простежила довгострокові зміни земної орбіти та нахилу осі.

Результати показали, що один із циклів тривалістю близько 430 тисяч років існує незалежно від Марса. Водночас два інші великі ритми — приблизно на 100 тисяч і на 2,3 мільйона років — без Червоної планети повністю зникають. Саме ці варіації визначають ексцентриситет орбіти Землі, час її найближчого підходу до Сонця та нахил осі, що впливає на розподіл сонячної енергії й динаміку льодовикових щитів.

Дослідники також виявили несподіваний ефект: якщо збільшити масу Марса в моделі, швидкість зміни нахилу земної осі зменшується. Це означає, що масивніший Марс міг би стабілізувати орієнтацію Землі, що мало б додатковий вплив на кліматичну стабільність.

Науковці наголошують, що результати важливі не лише для розуміння минулого нашої планети, а й для пошуку придатних для життя світів у інших зоряних системах. Дослідження, опубліковане в журналі Pub­li­ca­tions of the Astro­nom­i­cal Soci­ety of the Pacif­ic.