Науковці зафіксували космічний уламок, що відколовся від Місяця і став астероїдом

Науково-популярне медіа Futurism інформує: свіже наукове дослідження показало, що навколоземний астероїд (469 219) Камоалєва, чий радіус становить 20,5 м, колись був частиною Місяця.

Команда вчених під керівництвом астронома Іфея Цзяо з Університету Цинхуа вважає, що космічний камінь походить зі зворотного боку Місяця. На місці відсутнього шматка Місяця тепер знаходиться відомий кратер Джордано Бруно.

«Ми вважаємо, що кратер Джордано Бруно з’явився на Місяці близько кількох мільйонів років тому, а осколок Місяця, що відколовся від супутника в результаті удару, є навколоземним астероїдом Камоалєва. Дослідження безпосередньо пов’язує два цих об'єкти, а також припускає існування більш дрібних місячних осколків, які ще належить знайти», — пишуть автори у своєму дослідженні.

Астероїд Камоалєва завжди привертав увагу астрономів, тому що він обертається навколо Сонця по орбіті, схожій на земну. Траєкторія обертання каменю залишатиметься стабільною ще протягом мільйонів років. Спектральний аналіз астероїда також показав, що його склад майже ідеально відповідає місячному.

«Ми вирішили перевірити спектр навколоземного астероїда тільки тому, що він перебував на незвичайній орбіті. Якби це був типовий астероїд, тоді ніхто б навіть не подумав проводити спектральний аналіз», — зазначає співавтор іншої статті на цю саму тему професор планетарних наук Університету Аризони Рену Малхотра.

Команда Цзяо використовувала комп’ютерні моделі, щоби з’ясувати, що могло б статися, якби астероїд Камоалєва дійсно відколовся від Місяця. Виявилося, що на поверхні мав би залишитися кратер розміром понад 19 км. Водночас розмір кратера Джордано Бруно 21 км у поперечник, що підходить майже ідеально.

Відсутність інших уламків Місяця на орбітах дає змогу припустити, що вік основного уламка, астероїда Камоалєва, становить від 10 до 100 млн років. Для того, щоб остаточно підтвердити походження астероїда, вченим доведеться провести ще низку досліджень.

Нагадаємо — за оцінками NASA, до кінця 2026 року на поверхню Місяця можуть висадитися до 22 міжнародних делегацій, тож астронавти знову можуть залишити свої сліди на супутнику Землі вже до кінця цього десятиліття.

На думку дослідників, існує реальна небезпека, яку не згадують у гучних дослідженнях. У своєму прагненні до колонізації Місяця, люди можуть розтоптати найбільш незаймані та важливі регіони супутника, відомі як місця надзвичайної наукової важливості (SESI).