Науковці знайшли найдавнішого можливого предка людини

На Балканах археологи зробили відкриття, яке може змінити наукове уявлення про ранню еволюцію людини. У Болгарії, на ділянці Азмака, знайдено скам’янілу стегнову кістку Grae­co­p­ithe­cus frey­ber­gi віком понад 7,2 мільйона років. Це перший повний зразок, який дозволив оцінити рухові можливості примата, якого вчені називають потенційним найдавнішим відомим предком людини.

Кістка належала самцю вагою близько 24 кг і має видовжену шийку стегна — ознаку, яку палеоантропологи вважають ключовим індикатором здатності до прямоходіння. Детальний анатомічний аналіз показав, що Grae­co­p­ithe­cus був перехідною формою: він міг пересуватися як на двох, так і на чотирьох кінцівках, але вже не був добре пристосований до життя виключно на деревах.

Морфологія знахідки споріднює її з пізнішими гомінінами — Orror­in, Aus­tralo­p­ithe­cus, Paran­thro­pus і Homo. Це доводить, що розвиток прямоходіння був багатофазним процесом, у якому ранні примати поступово адаптувалися до життя на землі.

Ключовим чинником стала зміна клімату наприкінці міоцену: густі ліси Східного Середземномор’я зникали, поступаючись саванам і напівпустелям. Такий екологічний тиск змусив предків людини спускатися з дерев і пристосовуватися до нових умов, що стимулювало розвиток двоногості.

Науковці припускають, що саме ці ранні двоногі істоти могли мігрувати з Євразії до Африки, де дали початок подальшій гілці еволюції людини. Знахідка Grae­co­p­ithe­cus у Болгарії та Греції стає важливим доказом того, що витоки людства можуть бути старшими й географічно ширшими, ніж вважалося раніше.