Науковці знайшли рідкісний метеорит віком 2,35 мільярда років, що пояснює вулканічну природу Місяця

У 2023 році в Африці було знайдено унікальний метеорит віком 2,35 мільярда років, який став ключем до нових знань про вулканічну історію Місяця. Метеорит North­west Africa 16286 визнаний наймолодшим базальтовим місячним метеоритом, виявленим на Землі. Його хімічний склад не має аналогів серед зразків, отриманих під час попередніх місячних місій, і свідчить про те, що він сформувався з лавового потоку, що витік з глибоких надр супутника Землі.

Значущість цієї знахідки полягає в її віці — метеорит закриває часову “прірву” в історії місячного вулканізму. Він містить дані, які поєднують зразки, зібрані під час місій Apol­lo, Luna і Chang’e 6, із набагато молодшими породами, що були доставлені на Землю місією Chang’e 5. Це доводить, що вулканічна активність на Місяці тривала значно довше, ніж засвідчують інші відомі зразки.

Метеорит вагою 311 грамів належить до рідкісного різновиду місячних базальтів — олівін-фіричного базальту, який містить великі кристали олівіну. Його хімічний склад — середній рівень титану, підвищений вміст калію і незвично високий показник співвідношення уран/свинець — надає цьому каменю унікального геохімічного “підпису”. Аналіз показує, що порода утворилася глибоко в надрах Місяця шляхом тривалих теплових  процесів, можливо, внаслідок розпаду радіоактивних елементів.

Глобальна карта альбедо Місяця, отримана за допомогою місії Clemen­tine. Темні регіони — це місячні марії (давні лавові потоки), тоді як світліші регіони — це високогір’я. (NASA)

Дослідники відзначають важливість того, що на відміну від зразків із дорогих космічних експедицій, метеорити можуть бути викинуті з будь-якої точки місячної поверхні після потужного удару, а потім випадково потрапити на Землю. За словами наукового співробітника Манчестерського університету Джошуа Снейпа, у цьому випадку наукове відкриття сталося завдяки “вдалому збігу обставин”.

Перед падінням на Землю метеорит зазнав сильного впливу — про це свідчать скляні прожилки й кишені, що утворилися через удар на Місяці. Саме такі зіткнення ускладнюють точне визначення віку каменю, але дослідники оцінюють його з похибкою близько 80 мільйонів років. Аналіз унікального метеорита триває, але вже зараз його вивчення дозволяє переосмислити хронологію вулканічної активності Місяця.