Розкриті технічні характеристики новітньої ізраїльської системи ППО Barak MX

Греція офіційно запустила оборонний проект під назвою «Achilles Shield» вартістю 2,8 мільярда євро, мета якого — створення багаторівневої національної системи протиповітряної оборони. Програма є відповіддю на зростання загроз у регіоні: загострення відносин із Туреччиною, поширення дронів і високоточних озброєнь, а також зростання кількості балістичних ракет. Нову систему спроєктовано як мережево-центричну: вона має забезпечити швидке реагування та ефективну взаємодію між компонентами.

Наразі на озброєнні Греції перебуває 81 зенітно-ракетна система, зокрема 36 пускових установок M901 Patri­ot PAC‑2 та 12 застарілих радянських S‑300PMU1. Короткодіапазонні засоби включають комплекси Cro­tale NG, Tor-M1 і ракети RIM-7M Spar­row, інтегровані зі Sky­guard. Однак, ці системи вже не відповідають сучасним вимогам до швидкості реакції та гнучкості у боротьбі з різними типами загроз.

Головним претендентом на заміну старих комплексів є ізраїльська система Barak MX, розроблена Israel Aero­space Indus­tries. Вона пропонує модульний підхід і може захищати від цілей на відстані до 150 км, включаючи дрони, літаки, крилаті та деякі балістичні ракети.

Система використовує багаторівневу архітектуру з ракетами Barak-MRAD (дальність до 35 км), Barak-LRAD (до 70 км) та Barak-ER (до 150 км із твердопаливним ракетним прискорювачем). Barak MX оснащується сучасним багатофункціональним радаром з активною фазованою решіткою та командно-контрольним пунктом, що забезпечує інтеграцію з іншими оборонними системами. Її можна розгортати як на суші, так і на кораблях.

Паралельно Греція розглядає альтернативні та додаткові рішення від країн НАТО. Серед них — французька система SAMP/T NG з ракетою Aster 30, норвезько-американська NASAMS, німецька IRIS‑T SLM та оновлений варіант Patri­ot PAC‑3 MSE зі США. Основним критерієм вибору залишаються строки постачання та сумісність з існуючими силами НАТО.

«Achilles Shield» — не лише оновлення техніки, а й перехід до нової доктрини оборони. Проект передбачає інтеграцію сенсорів, перехоплювачів і систем управління у єдиний інформаційний простір. Цим кроком Афіни прагнуть не лише посилити свій національний суверенітет, а й зробити вагомий внесок у колективну безпеку на східному фланзі НАТО.