Швейцарські науковці довели, що життя на Землі з’явилося внаслідок космічної катастрофи

Нове дослідження, опубліковане у Sci­ence Advances, показує, що Земля отримала леткі елементи, необхідні для життя, внаслідок гігантського зіткнення з об’єктом розміром із Марс понад 4,5 мільярда років тому. Ця подія, яка призвела до утворення Місяця, принесла на планету водень і вуглець, без яких життя було б неможливим.

Доктор Паскаль Крутташ та професор Клаус Мецґер з Університету Берна дослідили ізотопи марганцю та хрому в астероїдах і земних породах. Вони встановили, що протоземля сформувалася протягом перших трьох мільйонів років існування Сонячної системи, але була бідною на леткі елементи, як Меркурій, Венера та Марс.

Зміна в хімічному складі відбулася близько 4,561 мільярда років тому під час колосальної космічної катастрофи. Об’єкт розміром із Марс, названий Тейя, врізався в Землю та викинув у космос матеріал, з якого сформувався Місяць.

Якщо Тейя утворилася за “сніговою лінією” Сонячної системи, вона могла містити значні запаси летких речовин. Попри випаровування частини від тепла зіткнення, решта інтегрувалася в Землю та зробила її вологою планетою.

За підрахунками, сучасна Земля складається приблизно на 90% з матеріалу протоземлі, на 10% з речовини Тейї, і лише близько 0,4% становлять речовини, що потрапили пізніше. Крутташ пояснює: “Протоземля була сухою кам’янистою планетою. Тільки завдяки зіткненню з Тейєю вона отримала леткі елементи й стала придатною для життя”.

Висновок науковців робить сценарій виникнення планет, схожих на Землю, надзвичайно малоймовірним. Якщо для появи життя потрібне таке унікальне зіткнення, більшість кам’янистих планет у “життєвих зонах” зірок можуть залишатися мертвими світами з мінімальними слідами води й вуглецю.

Мецґер підкреслює, що життєпридатність у Всесвіті не є закономірністю. Дослідження вказує на винятковість умов, які дозволили Землі стати планетою з життям, і ставить під питання поширеність подібних світів у космосі.