Вчені довели, що найдавніші об'єкти Сонячної системи можуть мати унікальне походження

Науковці з університету Оклахоми провели дослідження, яке поставило під сумнів походження ультрашироких подвійних об'єктів (UWB) у поясі Койпера. Системи, де два об'єкти перебувають на великій відстані один від одного, довгий час вважалися залишками первісної Сонячної системи. Проте нові моделі виявили, що такі пари могли утворитися не під час формування Сонячної системи, а в результаті гравітаційних збурень за мільярди років.

Пояс Койпера, розташований за орбітою Нептуна, містить залишки ранньої Сонячної системи: заморожені леткі речовини та маломасивні планетезималі. Серед них особливу цінність мають «холодні класичні об'єкти», орбіти яких залишалися майже незмінними. Близько третини цих об'єктів є подвійними системами, і кілька відсотків з них — ультраширокі подвійні.

Раніше вважалося, що такі системи збереглися з моменту формування поясу Койпера. Однак дослідники виявили, що еволюція UWB могла бути обумовлена гравітаційними взаємодіями з іншими транснептуновими об'єктами (TNO). За результатами симуляцій, через чотири мільярди років такі об'єкти могли «розтягнутися», утворюючи ультраширокі системи.

Команда дослідника Хантера Кемпбелла припускає, що початкові тісно пов’язані подвійні системи зазнавали впливу збурень від TNO. Ці гравітаційні сили повільно збільшували їхню відстань, перетворюючи помірно тісні пари на ультраширокі. За оцінками вчених, до 10% таких об'єктів могли розширитися за цей час.

Отримані результати не тільки ставлять під сумнів гіпотези щодо походження UWB, але й дають змогу краще зрозуміти динаміку Сонячної системи. Також вони можуть допомогти вивчати схожі диски в інших зіркових системах, розкриваючи подробиці про процеси формування планет.