Вчені довели, що землетруси здатні міняти місцями шари Землі

В акваторії біля узбережжя Норвегії вчені зафіксували незвичні підводні структури, які отримали назву «сінкіти». Про це повідомляє журнал Com­mu­ni­ca­tions Earth & Envi­ron­ment. Відкриття змінює уявлення про будову Землі, адже йдеться про рідкісний випадок геологічної інверсії, коли молодші та щільніші шари опинилися під старішими та легшими.

Зазвичай осадові породи формуються за принципом «шарового пирога»: давні відкладення залишаються внизу, а нові накопичуються зверху. Це відоме як «закон нашарування». Але на дні Північного моря дослідники зафіксували протилежну картину. Масиви молодшого та важчого піску опинилися під шарами давнішого, більш пухкого океанічного мулу.

Команда з Університету Манчестера використала 3D-сейсмічне сканування та зразки порід, щоб пояснити цей феномен. За їхніми висновками, кілька мільйонів років тому — у період між 20 та 2,6 млн років тому — землетруси або різкі зміни тиску змусили пісок поводитися як рідина. Він просочився крізь тріщини в породі й занурився під м’якіші верхні шари. У результаті утворилися «сінкіти», а легші відкладення отримали назву «флоутіти».

За словами геофізика Мадса Хуусе з Університету Манчестера, цей процес демонструє, як щільніші відкладення можуть «провалюватися» вниз, а легші наче «спливати» нагору. Подібні зміщення шарів можуть мати значний вплив на оцінку підземних резервуарів, зокрема для видобутку нафти й газу чи для зберігання вуглецю.

Дослідники вважають, що виявлені структури можуть бути лише початком ширшого відкриття. Якщо схожі утворення знайдуть і в інших регіонах світу, це поставить під сумнів деякі базові уявлення геології про еволюцію земної кори.