Вчені NASA інтерпретували дані з космічних телескопів у справжню музичну симфонію

Завдяки колаборації Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) та композиторки Софі Кастнер, у людства є можливість почути, як звучить центр Чумацького Шляху. Мелодія була створена на основі даних, отриманих космічними телескопами, інформує Space.

Центр Чумацького Шляху був сфотографований космічними телескопами Чандра, Хаббл і Спітцер у різних довжинах хвиль світла: рентгенівському, інфрачервоному та оптичному. Таким чином на зображенні видно багато різних об'єктів, зокрема бульбашки з газу, хмари пилу, вибухи зірок і регіони їхнього утворення.

Група вчених з NASA вже декілька років займається перетворенням візуальних даних, отриманих з глибокого космосу, на звуки. Вчені уточнюють: жоден звук, який можна почути в новій симфонії, не отримано з центру галактики, це просто аудіоінтерпретація даних.

Науковці пояснюють: «Звукові хвилі можна розглядати як вібрації, що поширюються через атоми й молекули у повітрі на Землі. Однак у космосі немає повітря, тут тільки вакуум. Якби ви кричали в космосі, звукові хвилі, які ви б створили, не мали б жодної вібрації, тож ніхто б не почув ваш крик. Навіть якби центр галактики був наповнений різного роду шумом, все одно його не можна було б почути, якщо довкола немає достатньо атомів, через які могли б поширюватися звукові хвилі. Таких атомів тут якраз не вистачає».

Кастнер для створення своєї симфонії зосередила свою увагу на звуках, отриманих після обробки даних про три ключові елементи зображення центру Чумацького Шляху:

• Перший елемент — подвійна зоряна система, побачена в рентгенівському світлі й видима на знімку як яскраво-блакитна куля у лівій частині зображення.
• Другий елемент — група дугоподібних ниток газу у центрі зображення.
• Третій елемент — надмасивна чорна діра Стрілець А*, яка ховається у центрі Чумацького Шляху і знаходиться в правій нижній частині зображення.

Об'єднавши звукові дані, композиторка перевела їх у ноти для написання симфонії. Вона складається з кількох частин і початок симфонії - це ліва частина знімка, а кінець — відповідно, права частина.

Світло об'єктів, розташованих у верхній частині зображення, сприймається як вищий тон, тоді як інтенсивність світла контролює гучність. Зірки й компактні джерела світла перетворюються на окремі ноти, тоді як великі хмари газу і пилу створюють гул, що розвивається. Найпотужніша частина симфонії - це звучання області в правому нижньому кутку зображення. Саме тут розташований Стрілець А* і хмари газу та пилу сяють найяскравіше.