Вчені NASA пояснили, чому докази існування життя на Марсі становлять загрозу для людства

Минулого тижня NASA оголосило про «найчіткіші ознаки життя, які ми коли-небудь знаходили на Марсі», отримані ровером Per­se­ver­ance. Наразі триває перевірка можливих біосигнатур, але науковці вже активно обговорюють, що таке відкриття може означати для нашого розуміння Всесвіту, зокрема для парадоксу Фермі та гіпотези Великого фільтра.

Парадокс Фермі формулюється просто: якщо у Всесвіті існують мільярди планет, де може розвинутися життя, чому ми досі не бачимо жодних ознак інших цивілізацій? Одне з пояснень — наявність «Великого фільтра», бар’єру, що унеможливлює розвиток життя до технологічно розвиненого рівня. Це може бути як складність виникнення самого життя, так і тенденція цивілізацій самознищуватися до того, як вони стають помітними у космічному масштабі.

Значення марсіанських знахідок залежатиме від того, яке саме життя там буде виявлено. Якщо воно виявиться спорідненим із земним, це підтвердить гіпотезу панспермії — перенесення мікроорганізмів між планетами. Якщо ж життя на Марсі зовсім інше, це стане сильним аргументом, що Всесвіт насичений різними формами біології, а отже, перші кроки до виникнення життя не є «великим фільтром».

Філософ Нік Бостром припускає: місце «фільтра» можна визначити за рівнем марсіанського життя. Якщо воно одноклітинне — бар’єр, імовірно, знаходиться на етапі розвитку багатоклітинних організмів. Якщо ж ми знайшли б, наприклад, хребетних, це означало б, що головна загроза розвитку цивілізацій — попереду, і це був би «найгірший заголовок газети в історії».

Поки що науковці закликають дочекатися підтвердження й аналізу зразків. Але вже зараз очевидно: відкриття навіть найпростішого життя на сусідній планеті стане подією, що радикально змінить уявлення про наше місце у Всесвіті та майбутнє людської цивілізації.