Вчені попереджають про черговий льодовиковий період, що загрожує Землі

Земля може відреагувати на величезні обсяги викидів вуглекислого газу, створених людством, «надмірною корекцією» — природним процесом, який може повернути планету до холоднішого стану швидше, ніж очікувалося. За новими дослідженнями науковців, це може означати, що наступний льодовиковий період розпочнеться у запланований термін, а не із затримкою на десятки тисяч років, як передбачали раніше. Вчені виявили потужний природний «термостат», який надзвичайно ефективно поглинає вуглець і ховає його під морським дном.

Згідно з роботою, опублікованою у журналі Sci­ence, цей механізм здатний нейтралізувати антропогенні викиди CO₂ приблизно за 100 000 років. Це значно швидше, ніж діє відомий раніше «лінивий термостат» — процес силікатного вивітрювання, який фіксує вуглець на геологічних масштабах у межах 500 000–1 000 000 років. Обидва механізми, як зазначають автори дослідження, — професор геології Каліфорнійського університету в Ріверсайді Енді Ріджвелл і математик Домінік Гюльсе з Університету Бремена — можуть взаємодіяти, забезпечуючи баланс клімату Землі.

Силікатне вивітрювання діє як природний термостат: коли в атмосфері збільшується концентрація CO₂, зростає температура і посилюється колообіг води, що пришвидшує реакції між вуглекислим газом і силікатними породами. У результаті утворюються сполуки, які потрапляють у моря й океани, де перетворюються на вапняк і крейду, тобто «замикаються» на мільйони років. Проте цей механізм занадто повільний, щоб пояснити швидкі кліматичні коливання, як-от чергування льодовикових і міжльодовикових періодів.

Новий «термостат», відкритий вченими, пов’язаний із колообігом фосфору. Під час вивітрювання гірських порід фосфор потрапляє в океани, де стає поживою для фітопланктону. У теплішому кліматі кількість фосфору, що надходить у воду, зростає, спричиняючи активне розмноження мікроорганізмів, які поглинають CO₂. Після їхньої смерті вуглець осідає на морському дні, знижуючи температуру планети. При цьому, через зменшення вмісту кисню в теплих океанах, фосфор вивільняється і знову потрапляє в колообіг, підсилюючи процес — фактично «перегріваючи» природну систему охолодження.

Дослідники припускають, що саме цей механізм міг викликати різкі похолодання у минулому, зокрема так звані «сніжкові Землі». Хоча подібний сценарій малоймовірний нині, оскільки океани мають високий рівень кисню, учені вважають, що нововідкритий фосфорний термостат може скоротити затримку наступного льодовикового періоду, яку викликав антропогенний вплив. Як підкреслив професор Ріджвелл, питання не в тому, чи розпочнеться наступна льодовикова епоха, а лише в тому, коли саме це станеться.