Вчені вважають, що нейтронна зірка могла пережити зіткнення з астероїдом

Мілісекундний пульсар PSR J1713+0747 раптово змінив характер радіоімпульсів у квітні 2021 року, продемонструвавши наймасштабніший “збій” серед усіх зафіксованих для такого типу об’єктів. Дослідження, опубліковане в Pub­li­ca­tions of the Astro­nom­i­cal Soci­ety of Aus­tralia, показує, що астрономи й досі не можуть пояснити природу цієї події.

Пульсари є залишками зір після вибуху наднових. Вони обертаються з величезною швидкістю, випромінюючи радіохвилі з високою регулярністю, подібно до космічного маяка. Мілісекундні пульсари, які отримують додаткову масу від зорі-компаньйона, обертаються ще швидше. Їхня надзвичайна стабільність робить їх точними “космічними годинниками”, тому будь-які відхилення привертають особливу увагу.

PSR J1713+0747, який вважався одним з найнадійніших, раптово змінив поведінку: головний пік радіосигналу став вужчим, основа імпульсу ширшою, а поляризація хвиль змінилася. Зміни виявилися настільки значними, що астрономи виключили пульсар з кількох міжнародних програм спостереження, де його використовували для калібрування даних і пошуку гравітаційних хвиль.

Команда під керівництвом Рамі Мандоу з Університету Маккуорі припускає кілька можливих причин. Це може бути перебудова магнітного поля пульсара або зміна структури плазми в його магнітосфері. Менш ймовірною версією є зіткнення з астероїдом, який потрапив у магнітне поле об’єкта. Проте дослідники зазначають малу ймовірність збереження таких уламків після мільйонів років активності пульсара.

Минуло понад чотири роки, а PSR J1713+0747 не повернувся до попереднього стану, хоча частково стабілізувався. Цей випадок став серйозним викликом для моделей поведінки мілісекундних пульсарів. Якщо подібні “збої” виявляться поширеними, вони можуть ускладнити спостереження за гравітаційними хвилями, для яких потрібна абсолютна точність.

Науковці працюють над моделлю коригування даних пульсара після 2022 року, щоб його знову можна було використовувати для астрономічних вимірювань. Це дослідження підкреслює, наскільки багато залишається незрозумілого про фізичні процеси в нейтронних зорях, навіть у тих, які десятиліттями вважалися найстабільнішими об’єктами у Всесвіті.