Вчені винайшли молекулярну «роборуку» з ДНК, що полює на віруси

Вчені створили нанорозмірну роборуку з ДНК, здатну захоплювати та утримувати окремі наночастинки чи віруси. У майбутньому такі конструкції можна буде ін’єктувати в кров, щоб вони працювали всередині організму, доставляючи ліки та борючись із вірусами.

Дослідник Сін Ван та його колеги з Університету Іллінойсу (США) використали структуру молекули ДНК для створення наноробота NanoGrip­per. Унікальний “пристрій”, діаметром 140 нанометрів має кисть і чотири пальці з трьома суглобами кожен.

Роборука може хапати об’єкти — віруси чи інші малі частини. Цю здатність йому забезпечує хімічна модифікація, обрана таким чином, щоб пальці зв’язувалися з бажаними молекулами.

Вчені зазначили, що NanoGrip­per можна адаптувати для виконання різних завдань, у тому числі для нових методик діагностики та терапії грипу або ВІЛ. Він також здатний доставляти лікарські препарати прямо до клітин.

Раніше ми розповідали про мініатюрних роботів, здатних доставляти медикаменти прямо в уражений орган. За основу були взяті біологічні «плавці» — бактерії та сперматозоїди з нелінійним характером руху. Мікророботи, виготовлені з біосумісних полімерів, мають сферичну порожнину всередині.

Пристрої вібрують та переміщаються. Роботи також мають асиметричні плавці, що змушують їх обертатися по орбіті. Механізм вже протестували на сечовому міхурі лабораторної миші.